Слушай песню ветра - ЦеРН

слушай песню ветра…

слушай песню ветра.

слушай…

Слушай песню ветра, вокруг деревья качались

Просто оставь меня здесь и уходи не прощаясь,

А я как маленький ребёнок прячу слёзы в подушку

Так важно быть кому-то нужным… кому-то нужным…

Слушай песню ветра, вокруг деревья качались

Просто оставь меня здесь и уходи не прощаясь,

А я как маленький ребёнок прячу слёзы в подушку

Так важно быть кому-то нужным… просто нужным…

Это как в старом кино — оно закончилось давно,

А мы сидим перед пустыми экранами,

Болим старыми ранами,

Но кто это оценит?

Вот она любовь на которую приделали ценник!

Мне 26, а я издержка производства,

Последний в мире робот, в ком были заложены эмоции

Вдыхаю запах осени и ничего не жалко

Я остался один, а значит, мне пора на свалку

Эту боль не унять

с её слезами,

маленькими радостями,

лабиринтами и тупиками,

Сколько надо было потерять,

Чтобы понять?!-Сердце не камень-Моё Сердце Не Камень!

В мире разноцветных витрин или цветных афиш

Я как-то пропустил момент, когда стал лишним,

Но не меняю боль на радость, никого не виня

Этот золотой город не для меня

Можно отобрать у человека всё, никто не тронет-

-Этот нежно падающий снег в мои ладони

Откуда падают звёзды?

Откуда ветер дует?

Ищу вакцину против боли, но её не существует

По существу предъявленых мне обвинений могу сказать:

Пускай я робот, но вы-растения,

Вы видили лишь два цвета-ваше солнце село

Я же знал намного больше, чем чёрный и белый

И вы вырубили в этом сказочном лесу деревья,

Пустив зверей на шкуры, а птиц на перья

Теперь живите прошлым-считайте дни

Вы придёте в этот лес, но увидите лишь пни

Слушай песню ветра, вокруг деревья качались

Просто оставь меня здесь и уходи не прощаясь,

А я как маленький ребёнок прячу слёзы в подушку

Так важно быть кому-то нужным… кому-то нужным…

Слушай песню ветра, вокруг деревья качались

Просто оставь меня здесь и уходи не прощаясь,

А я как маленький ребёнок прячу слёзы в подушку

Так важно быть кому-то нужным… но я не нужный…

слухай пісню вітру.

слухай пісню вітру.

слухай…

Слухай пісню вітру, навколо дерева гойдалися

Просто залиш мене тут і йди не прощаючись,

А я як маленьку дитину ховаю сльози в подушку

Так важливо бути комусь потрібним... комусь потрібним...

Слухай пісню вітру, навколо дерева гойдалися

Просто залиш мене тут і йди не прощаючись,

А я як маленьку дитину ховаю сльози в подушку

Так важливо бути комусь потрібним… просто потрібним…

Це як у старому кіно — воно закінчилося давно,

А ми сидимо перед порожніми екранами,

Болімо старими ранами,

Але хто це оцінить?

Ось воно кохання на яке приробили цінник!

Мені 26, а я витрати виробництва,

Останній у світі робот, в якому були закладені емоції

Вдихаю запах осені й нічого не шкода

Я залишився один, а значить, мені час на звалище

Цей біль не вгамувати

з|із| сльозами,

маленькими радощами,

лабіринтами та тупиками,

Скільки треба було втратити,

Щоб зрозуміти?!-Серце не камінь-Моє Серце Не Камінь!

У світі різнокольорових вітрин або кольорових афіш

Я якось пропустив момент, коли став зайвим,

Але не мінюю біль на радість, нікого не винна

Це золоте місто не для мене

Можна відібрати у людини все, ніхто не троне-

-Цей ніжно падає сніг у мої долоні

Звідки падають зірки?

Звідки вітер дме?

Шукаю вакцину проти болю, але не існує

По суті пред'явлених мені звинувачень можу сказати:

Нехай я робот, але ви-рослини,

Ви бачили лише два кольори - ваше сонце село

Я ж знав набагато більше, ніж чорний і білий

І ви вирубали в цьому казковому лісі дерева,

Пустивши звірів на шкури, а птиць на пір'я

Тепер живіть минулим - рахуйте дні

Ви прийдете в цей ліс, але побачите лише пні

Слухай пісню вітру, навколо дерева гойдалися

Просто залиш мене тут і йди не прощаючись,

А я як маленьку дитину ховаю сльози в подушку

Так важливо бути комусь потрібним... комусь потрібним...

Слухай пісню вітру, навколо дерева гойдалися

Просто залиш мене тут і йди не прощаючись,

А я як маленьку дитину ховаю сльози в подушку

Так важливо бути комусь потрібним... але я не потрібний...