Детки - ЦеРН

Что нам останется на память

когда нечего будет оставить?

Запахи весны тебя разбудят в канаве.

Какими через 10 лет родятся наши дети,

Зачатые под «экстази"в вонючем клубном туалете?

Не шире спектр мысли,

Рая на Земле не будет

В баталиях кислотной войны — мишени люди

Это не прекратится —

В сознании озоновые дыры не латают в спецбольницах.

В сверхзасекреченных лабораториях выводят новые модели барбитуры,

Потом развозят фурами под грифом Субкультуры.

Оставь надежду на завтра в Доме Разврата,

Врата распахнуты внутрь, но не обратно.

Мы били себя в грудь не раз, думая сдвинем горы,

скорее повторим судьбу Содома и Гоморры.

Но пьяный глаз не видит искажённого упрёка икон — не веря

Хватило бы ума ты сосчитаешь число Зверя.

Печать на лоб, вторую на запястье

Теперь ты верный подданный пробирочного счастья,

Смерти без даты, думая, как всё пиздато

Последнее, что ты увидишь — белые халаты.

Клубы — Под массовым эффектом барбитуры

Эти люди как скульптуры под психозом субкультуры

В ритме стробоскопа мельтешащие фигуры

Что бы ты ни думал — это факт!

Мы по уши в помойной яме, нихуя не видим оттуда

В клуба чилл-аутах нами правит Бес блуда

Кислотами выжжены души под шкурами,

Внося необратимые мутации на генном уровне.

Там, где кипела кровь — испариной шипит синтетика

И всё приемлемо, по цене одного пакетика

Не в моде спорт уже, зато всё больше педиков и наркоманов,

Но всё по плану!

Кто нас оставил полудохлыми у голубых экранов

Смотреть, что происходит в «Доме-2"на отходняках?

Ты не увидишь наступление тьмы,

От прихода очнувшись в эпицентре ядерной зимы.

В разводах грязной воды ты не увидишь правды,

Мы создали искусственный Рай на сваях Ада

И не пугают канонады войны — ты их не слышишь,

Упав с вершины пищевой цепи на место мыши.

Клубы — Под массовым эффектом барбитуры

Эти люди как скульптуры под психозом субкультуры

В ритме стробоскопа мельтешащие фигуры

Что бы ты ни думал — это факт!

Що нам залишиться на пам'ять

коли нічого буде залишити?

Запахи весни тебе розбудять у канаві.

Якими через 10 років народяться наші діти,

Зачаті під «екстазі» у смердючому клубному туалеті?

Неширше спектр думки,

Раю на Землі не буде

В баталіях кислотної війни — мішені люди

Це не припиниться —

У свідомості озонові діри не латають у спецлікарнях.

У надзасекречених лабораторіях виводять нові моделі барбітури,

Потім розвозять фурами під грифом субкультури.

Залиш надію на завтра в Будинку Розпусти,

Ворота відчинені всередину, але не зворотно.

Ми били себе в груди не раз, думаючи зрушимо гори,

швидше повторимо долю Содома і Гоморри.

Але п'яне око не бачить спотвореного докору ікон - не віря

Досить розуму ти порахуєш число Звіра.

Друк на лоб, другу на зап'ясті

Тепер ти вірний підданий пробіркового щастя,

Смерті без дати, думаючи, як все пиздато

Останнє, що ти побачиш — білі халати.

Клуби — Під масовим ефектом барбітури

Ці люди як скульптури під психозом субкультури

У ритмі стробоскопа миготливі фігури

Що би ти не думав — це факт!

Ми по вуха в помийній ямі, ніхуя не бачимо звідти

У клубу чилл-аутах нами править Біс блуда

Кислотами випалені душі під шкурами,

Вносячи незворотні мутації на генному рівні.

Там, де кипіла кров — випаровуванням шипить синтетика

І все прийнятно, за ціною одного пакетика

Не в моді спорт вже, зате все більше педиків і наркоманів,

Але все за планом!

Хто нас залишив напівдохлими біля блакитних екранів

Дивитись, що відбувається в «Дому-2» на відхідняках?

Ти не побачиш наступ темряви,

Від приходу прокинувшись в епіцентрі ядерної зими.

У розводах брудної води ти не побачиш правди,

Ми створили штучний Рай на сваях Пекла

І не лякають канонади війни — ти их не чуєш,

Впавши з вершини харчового ланцюга на місце миші.

Клуби — Під масовим ефектом барбітури

Ці люди як скульптури під психозом субкультури

У ритмі стробоскопа миготливі фігури

Що би ти не думав — це факт!