Vual - Toluca

Даже падая в пропасть — я буду тебя проклинать

И все розги твои — я потяну за собой

Здравствуй новый мир

Под моими ногами грязь

Под твоими цветами — болото

Мы так с тобой схожи

Мы оба не видели света

И оба были отвергнуты

Теми, кого мы могли полюбить

Теми, кем мы были возрождены

Стали им причиной для тщетности

Постепенно погибая

Я вижу как мерзки твои земли

Подобно моей душе,

Но в попытках слиться с тобой воедино

Почва твоя мироточит

Кому же стал подобен я

Что даже ты изгнал моё чрево

Я навсегда обрёк себя скитанию

На волнах памяти

Навіть падаючи в пропасть — я буду тебе проклинати

І всі різки твої — я потягну за собою

Привіт новий світ

Під моїми ногами бруд

Під твоїми квітами — болото

Ми так з тобою схожі

Ми обидва не бачили світла

І обидва були відкинуті

Тими, кого ми могли полюбити

Тими, ким ми були відроджені

Стали ним причиною для марності

Поступово гине

Я бачу як мерзотні твої землі

Подібно до моєї душі,

Але в спробах злитися з тобою воєдино

Грунт твій мироточить

Кому же став подібним я

Що навіть ти вигнав моє черево

Я назавжди прирік себе скитанню

На хвилях пам'яті