Vephar - Toluca

-Ваш город пал

И всё величие его — теперь подвластно мне

На его руинах — вы всё сознаете вдвойне

В скорости дней

Суматохе часов

Мы выбирали, что так нам нужно

И превращаясь в скупых свиней

Платили дважды за грязь из лужи

Хватали копья

В момент разлуки

Со всеми кто так был дорог нам

И навсегда

Забились в угол

Среди асфальта и лжи городов

Никому ни за что нельзя верить

Никого никогда нельзя любить

— Ты слишком поздно осознал

По сим ты будешь вечно гинть

В надежде, что ты ещё кому то нужен

Ты будешь вечность гнить

-Ваше місто впало

І вся велич його — тепер підвладна мені

На його руїнах - ви все усвідомлюєте подвійно

Швидкість днів

Суматохе годинника

Ми обирали, що так нам потрібно

І перетворюючись на скупих свиней

Платили двічі за грузь із калюжі

Вистачали списи

В момент розлуки

З усіма хто так був дорогий нам

Та назавжди

Забилися в кут

Серед асфальту та брехні міст

Нікому ні за що не можна вірити

Нікого ніколи не можна любити

— Ти пізно усвідомив

Тому ти будеш вічно гинути

У сподіванні, що ти ще комусь потрібен

Ти будеш вічність гнити