Paimon - Toluca

Каждый раз начинаешь с начала

Восприятие отданной жизни,

А я лишь теряю людей мне близких

Отрицая потребности дней

Запираешь все глубже в себе

Где не сможет никто до меня добраться

Заставляешь смотреть на людей

Подражать повадкам великих

Постепенно из жизни меня стирая,

Но при этом я чувствую лишь

Возбуждение и гордость

И в подвластье подобном — ты меня покидаешь

Как нелеп был б и труден мой путь

Всю вину с себя я снимаю

Возводя новый камень на грудь

Я тебя с трудом вспоминаю

-Тебя поглощает волна невзгод.

Ты отречен от возможностей оставаться разумным.

Лишь редкое чувство стыда отрезвляет от содеянного.

Каждое падение — лишь все

глубже и ты уже начинаешь давать им имена, отждествляющие меня с твоим

недоступным прошлым

Твоё слабое тело

Скудный разум и мысли —

Приклонятся передо мной

Ты, подобный болезни

Весь безликий и чистый

Уготован к слиянию со мной

Я — единственный способ

Я спасенье от жизни

Угнетённой самой же собой

Наконец то ты сознал

Мы единая особь

Без способности все изменить

В регрессирующей форме

Подчинив все пространство

Я оставлю тебя одного без возможности жить

Щоразу починаєш із початку

Сприйняття відданого життя,

А я лиш втрачаю людей мені близьких

Заперечуючи потреби днів

Замикаєш все глибше в собі

Де не зможе ніхто до мене добратися

Примушуєш дивитися на людей

Наслідувати звички великих

Поступово з життя мене стираючи,

Але при цьому я відчуваю лише

Порушення та гордість

І в підвладдя подібному — ти мені залишаєш

Який безглуздий був б і важкий мій шлях

Всю провину з себе я знімаю

Зводячи новий камінь на груди

Я тебе важко згадую

-Тебе поглинає хвиля негараздів.

Ти відречений від можливостей залишатися розумним.

Лише рідкісне почуття сорому протвережує від скоєного.

Кожне падіння — лише все

глибше і ти вже починаєш давати їм імена, що ототожнюють мене з твоїм

недоступним минулим

Твоє слабке тіло

Убогий розум і мисли —

Прихилиться переді мною

Ти, подібний до хвороби

Весь безликий і чистий

Приготований до злиття зі мною

Я — єдиний спосіб

Я рятування від життя

Пригніченої самою|

Нарешті то ти усвідомив

Ми єдина особина

Без можливості все змінити

У регресуючій формі

Підкоривши весь простір

Я залишу тебе одного без можливості жити