Верь мне - Татьяна Зыкина

Так получилось, что темы нашли мы,

Общие шутки построили мостик,

Друг другу так были необходимы

Поговорить, рассказать свои новости,

Необходимо вдвойне — и тебе и мне,

Было взаимное ненападение,

А вот теперь уже поздно тобою жить:

Ведь мы друзья и не больше…

Верь мне — я твой покой!

Только говори со мной!

Просто не замечай

В моих темных глазах печаль…

Верь мне — я твой покой,

Только говори со мной!

Мне важнее боли любой

В твоих темных глазах любовь…

И пусть не моя она эта роль

В твоих темных глазах любовь…

А у тебя появилось свое «мы»

Под одеялом теплые водоемы

Ты говоришь «мы смотрели, мы были,

Мы в Париж в апреле решили…»

Свое размытое «я» понимаю

Я в это «мы» твое не попадаю,

Но я же слушаю, я улыбаюсь

Чтоб разделить твою радость…

Верь мне — я твой покой!

Только говори со мной!

Просто не замечай

В моих темных глазах печаль…

Верь мне — я твой покой,

Только говори со мной!

Мне важнее боли любой

В твоих темных глазах любовь…

И пусть не моя она эта роль

В твоих темных глазах любовь…

Так вийшло, що теми знайшли ми,

Загальні жарти збудували місток,

Один одному так були потрібні

Поговорити, розповісти свої новини,

Необхідно подвійно — і тебе і мені,

Було взаємне ненапад,

А ось тепер уже пізно тобою жити:

Адже ми друзі і не більше...

Вір мені — я твій спокій!

Тільки говори зі мною!

Просто не помічай

У моїх темних очах сум…

Вір мені - я - твій спокій,

Тільки говори зі мною!

Мені важливіше за біль будь-який

У твоїх темних очах кохання…

І нехай не моя вона ця роль

У твоїх темних очах кохання…

А у тебе з'явилося своє «ми»

Під ковдрою теплі водоймища

Ти говориш «ми дивилися, ми були,

Ми в Париж у квітні вирішили...»

Своє розмите «я» розумію

Я в це «ми» твоє не попадаю,

Але я що слухаю, я усміхаюся

Щоб розділити твою радість.

Вір мені — я твій спокій!

Тільки говори зі мною!

Просто не помічай

У моїх темних очах сум…

Вір мені - я - твій спокій,

Тільки говори зі мною!

Мені важливіше за біль будь-який

У твоїх темних очах кохання…

І нехай не моя вона ця роль

У твоїх темних очах кохання…