В серо-голубых - Татьяна Зыкина

Куда бы ни вел тот день,

Я все решила уже сама,

Куда бы ни лег твой взгляд,

Я все решила уже сама,

Каким бы ни был твой план,

Я все решила уже сама,

И как бы ты ни был нужен,

Я все решила уже-е…

И в серо-голубых глазах

Твой сюжет,

Где все не на своих местах

Столько лет.

И в серо-голубых глазах

Теплая сталь,

И все не на своих местах,

Небо… асфальт…

А может еще два дня,

И все случилось бы наконец,

За плечи тебя обнять,

И все случилось бы наконец,

Тебе мое «да» услышать,

И все случилось бы наконец,

Еще один дюйм ближе,

Но я решила уже-е…

И в серо-голубых глазах

Твой сюжет,

Где все не на своих местах

Столько лет.

И в серо-голубых глазах

Теплая сталь,

И все не на своих местах,

Небо… асфальт…

Чего было ждать от нас,

Я все решала всегда сама,

А ты оживал лишь раз,

Давным-давно, не из-за меня.

И ты, как и я, игрок,

Чего было ждать от нас,

И как бы ты ни был дорог,

Я все отменяю сейчас.

И в серо-голубых глазах

Твой сюжет,

Где все не на своих местах

Столько лет.

И в серо-голубых глазах

Теплая сталь,

И все не на своих местах,

Небо… асфальт…

И в серо-голубых глазах…

Куди б не вів той день,

Я все вирішила вже сама,

Куди не ліг твій погляд,

Я все вирішила вже сама,

Яким би не був твій план,

Я все вирішила вже сама,

І як би ти ні був потрібен,

Я все вирішила вже...

І в сіро-блакитних очах

Твій сюжет,

Де все не на своїх місцях

Стільки років.

І в сіро-блакитних очах

Тепла сталь,

І все не на своїх місцях,

Небо... асфальт...

А може ще два дні,

І все трапилося би нарешті,

За плечі тебе обійняти,

І все трапилося би нарешті,

Тобі моє «так» почути,

І все трапилося би нарешті,

Ще один дюйм ближче,

Але я вирішила вже...

І в сіро-блакитних очах

Твій сюжет,

Де все не на своїх місцях

Стільки років.

І в сіро-блакитних очах

Тепла сталь,

І все не на своїх місцях,

Небо... асфальт...

Чого було чекати від нас,

Я все вирішувала завжди сама,

А ти оживав лише раз,

Давним-давно, не через мене.

І ти, як і я, гравець,

Чого було чекати від нас,

І як би ти ні був дорогий,

Я все скасовую зараз.

І в сіро-блакитних очах

Твій сюжет,

Де все не на своїх місцях

Стільки років.

І в сіро-блакитних очах

Тепла сталь,

І все не на своїх місцях,

Небо... асфальт...

І в сіро-блакитних очах…