Пристрели меня - Татьяна Зыкина

локти ободраны, крестик из пластыря

кто-то по-доброму денег нам даст, и я

снова боюсь ловить машину

пьяная, выгляжу паршиво

галька в ботинок заскочила

и ты не мужчина, и я не мужчина

заснуло в окнах население

лизнула ночь на шее вену,

а ты стоишь и в спину дышишь

и материшь меня чуть слышно

ну пристрели меня

я ничего не боялась, а потом повзрослела

улетела вся храбрость

сломаны термосы, карты напутаны

липовой верностью оба надуты мы

счастье из яркого слиняло

стала довольствоваться малым

руки скольцованы, ленивы

больше не бесятся — тоскливо.

какой-то новый фильм,

похоже, ажурного белья дороже

не бойся, слышишь,

всё, здорОво

и точно так же будет с новой

попробуй — выяснишь

я ничего не боялась, а потом повзрослела

улетела вся храбрость

лікті обдерті, хрестик із пластиря

хтось по-доброму грошей нам дасть, і я

знову боюся ловити машину

п'яна, виглядаю паршиво

галька в черевик заскочила

і ти не чоловік, і я не чоловік

заснуло у вікнах населення

лизнула ніч на шийу вену,

а ти стоиш і в спину дихаєш

і материш мене трохи чутно

ну пристрели мене

я нічого не боялася, а потім подорослішала

відлетіла вся хоробрість

зламані термоси, карти наплутані

липовою вірністю обидва надуті ми

щастя з яскравого злиняло

стала задовольнятися малим

руки скольцовані, ліниві

більше не бесяться — сумно.

якийсь новий фільм,

схоже, ажурної білизни дорожче

не бійся, чуєш,

все здорово

і точно так буде з новою

спробуй — з'ясуєш

я нічого не боялася, а потім подорослішала

відлетіла вся хоробрість