Кастрат - Татьяна Зыкина

у меня дома кастрат ковыряет мой финский ромштекс

глаза не горят — хотя что там, зачем нам спасать эти мёртвые нервы

ковыряет мой ужин и вновь отключается первый

голодная стерва послушно замолкла

и хотя я так хороша под футболкой — летучие змеи ползучие

веселее будь

луны луны лунили ныли рядом

стёкла окон омыли слёзы градом

на ночь не надо

дай мне затянуться

дай мне в это твоё небо окунуться

поздно проснуться

начальству смущённо соврать про авто

у меня дома бардак, хотя всё развела по местам

ужасный бардак, сколько бы ни пыталась я самоорганизоваться

и, конечно, я с этим сумею сама разобраться

читай свои книжки, смотри в документы,

а я опять ползу помириться зачем-то

летучие змеи, ползучие, веселее будь

пульке по улице улиткой

закусить горькой шоколадной плиткой

плёткой по лицам

я вылезаю и я вызываю жалость

зависть у неё, а у тебя усталось

злая я стала — достало.

уеду в деревню и всё.

у мене вдома кастрат колупає мій фінський ромштекс

очі не горять — хоч що там, навіщо нам рятувати ці мертві нерви

колупає мою вечерю і знову відключається перший

голодна стерва слухняно замовкла

і хоча я так гарна під футболкою — леткі змії повзучі

веселіше будь

місяця місяця лунили нули поруч

скло вікон омили сльози градом

на ніч не треба

дай мені затягнутися

дай мені в це твоє небо поринути

пізно прокинутися

начальству збентежено збрехати про авто

у мене будинку бардак, хоча все розвела за місцями

жахливий бардак, скільки би не намагалася я самоорганізуватися

і, звичайно, я з цим зумію сама розібратися

читай свої книжки, дивися в документи,

а я знову повзу помиритися навіщось

леткі змії, повзучі, веселіше будь

пульці по вулиці равликом

закусити гіркою шоколадною плиткою

батогом по особах

я вилазю і я викликаю жалість

заздрість у неї, а в тебе втомилося

зла я стала — дістало.

поїду в село і все.