Какая я была - Татьяна Зыкина

Была как девочка к панике близка я,

Ни одного волоска не пропуская,

Я так хотела казаться безупречной, Конечно, все к одному,

Колечко, в правильном ухе.

И никого не желая видеть рядом,

Только тебя мне все время было надо,

Я намагнитила все свои местечки,

Беречь себя ни к чему,

Колечко в правильном ухе, а-а…

А-а, смущай зеркала,

Какая я была…

Ты помнишь?

Расскажи.

Какая я была

В те самые минуты?

Какая я была…

И как теперь вернуть ту,

Которой я была-а…

Ведь с этой дикой бездарной вечеринки,

Исчезли тихо, как в никуда, как невидимки,

Я так хотела казаться сумасшедшей,

В сугроб забросить часы

И целоваться в такси,

Но никого не желая видеть рядом,

Только тебя мне все время было надо,

Я так хотела казаться кем-то лучшим,

Я танцевала тебе, плыла

Все дальше от берега, а-а…

А-а, смущай зеркала,

Какая я была…

Ты помнишь?

Расскажи.

Какая я была

В те самые минуты?

Какая я была…

И как теперь вернуть ту,

Которой я была-а…

Була як дівчинка до паніки близька я,

Жодної волосини не пропускаючи,

Я так хотіла здаватися бездоганною, Звичайно, все до одного,

Кільце, у правильному вусі.

І нікого не бажаючи бачити поруч,

Тільки тебе мені весь час треба було,

Я намагнітила всі свої містечка,

Берегти себе ні до чого,

Кільце в правильному вусі, а-а...

А-а, бентежи дзеркала,

Яка я була...

Ти пам'ятаєш?

Розкажи.

Яка я була

В те най хвилини?

Яка я була...

І як тепер повернути ту,

Який я була-а...

Адже з цієї дикої бездарної вечірки,

Зникли тихо, як у нікуди, як невидимки,

Я так хотіла здаватися божевільною,

У гурбу закинути годинник

І цілуватися в таксі,

Але нікого не бажаючи бачити поруч,

Тільки тебе мені весь час треба було,

Я так хотіла здаватися кимось кращим,

Я танцювала тобі, пливла

Все далі від берега, а-а…

А-а, бентежи дзеркала,

Яка я була...

Ти пам'ятаєш?

Розкажи.

Яка я була

В те най хвилини?

Яка я була...

І як тепер повернути ту,

Який я була-а...