Вурдалаки-упыри - Сергей Трофимов

О побочных аспектах современной цивилизации…

Вурдалаки-упыри расплодились очень,

Закошмарили народ, надломили дух.

Если полная луна выглянула ночью —

Может оборотнем стать даже Винни-Пух.

Видно, что-то не срослось в очень тонких сферах:

Замыкание цепи или общий сбой.

Только хлынули на нас козни Люцифера

И посеяли тоску, страх и мордобой.

Ох, не зря старик Энштейн рвал на пузе тельник,

Мол, завязывай, братва, ядра расщеплять,

Будто знал, что из ядра аккурат в сочельник

Выйдет нечто, с чем потом нам не совладать.

А оно пошло вразнос, сплющило планету,

Загнобило род людской под своё ярмо.

Если нынче человек устремится к свету,

Обязательно шагнёт в чьё-нибудь дерьмо.

Глючит Виндоуз в сети, вирус точит файлы,

Мирный атом втихаря раком лезет в плоть.

И двухглавый лысый грач выглядит фатально,

Так как это сотворил явно не Господь.

Агрессивная среда стала нормой жизни,

В сердце лютая тоска, в голове дурман.

И шныряет по стране призрак коммунизма,

Подрывая мирный быт доблестных крестьян.

Гражданин Андропов Ю. ночью не был дома

И под утро отвечал на вопрос жены,

Что вчера похищен был ведьмой незнакомой

И укушен ею же в области спины.

А намедни шумный дух в ресторане «Стелла»

В день рожденья ФСБ учинил дебош.

Участковый лейтенант закрывает дело:

Хоть и шумный, он ведь дух — что с него возьмёшь.

Кружит-вьюжит над страной ветер аномальный,

Из озоновой дыры тянет холодком.

Силы злобные гнетут центр федеральный,

По окраинам туман с гадким запашком.

А я налил себе сто грамм, чувствую — крепчаю,

Сердце удалью зашлось, налилась мышца,

И сижу я на печи, мирру источаю,

И архангел Михаил жмётся у крыльца.

Про побічні аспекти сучасної цивілізації…

Вурдалаки-упирі розплодилися дуже,

Закошмарили народ, надломили дух.

Якщо повний місяць виглянув уночі—

Може перевертнем стати навіть Вінні-Пух.

Видно, щось не зрослося у дуже тонких сферах:

Замикання ланцюга чи загальний збій.

Тільки ринули на нас підступи Люцифера

І посіяли тугу, страх і мордобій.

Ох, недаремно старий Енштейн рвав на пузі тельник,

Мовляв, зав'язуй, братва, ядра розщеплювати,

Ніби знав, що з ядра якраз у вечір

Вийде щось, з чим потім нам не впоратися.

А воно пішло врознос, сплющило планету,

Загнобило рід людський під своє ярмо.

Якщо нині людина прямує до світла,

Обов'язково зробить крок у чиєсь лайно.

Глючить Віндоуз в мережі, вірус точить файли,

Мирний атом нишком раком лізе в тіло.

І двоголовий лисий грак виглядає фатально,

Бо це створив явно не Господь.

Агресивне середовище стало нормою життя,

У серці люта туга, у голові дурман.

І шпурляє по країні примара комунізму,

Підриваючи мирний побут доблесних селян.

Громадянин Андропов Ю. вночі не був удома

І під ранок відповідав на питання дружини,

Що вчора викрадено було відьмою незнайомою

І укушений нею ж в області спини.

А напередодні шумний дух у ресторані «Стелла»

В день народження ФСБ учинив бешкет.

Дільничний лейтенант закриває справу:

Хоч і шумний, він дух — що з нього візьмеш.

Кружить-вьюжит над країною вітер аномальний,

З озонової дірки тягне холодком.

Сили злісні гнітять центр федеральний,

По околицях туман із гидким запашком.

А я налив собі сто грам, відчуваю — міцнішаю,

Серце залишилося завзяттям, налився м'яз,

І сиджу я на печі, мирру виточую,

І архангел Михайло тиснеться біля ганка.