ТВ-новости - Сергей Трофимов

Я пришел домой с работы —

завтра, вроде бы, суббота.

Захотелось мне культурного досуга.

Взяв пивка бутылок двадцать,

Чтоб потом не отвлекаться.

Сел я телек посмотреть с моей супругой.

Диктор начал из далека, дескать, с дальнего востока

Страшный вирус начинает продвиженье.

Чем лечить его не знают,

но Минздрав предупреждает:

Даже водку подвергайте кипяченью.

А вчера в селе Поганки два моньяка из берданки

Целый день палили возле сельсовета.

Местный батальон спецназа

предпринял атаку газом,

Так что больше никого в Поганках нету.

А банкиру Иванову кто-то бомбу приготовил,

Да видать, не пожалел заряд фугаса:

Три минуты над кварталом

БэЭмВэ его летало

И под это дело кто-то взял сберкассу.

Тут нам дали передышку рекламную —

Показали колбасу иностранную.

А потом суровый диктор, про себя злорадно хмыкнул,

Мол, сейчас вам, россияне, поплохеет.

И как дал нам репортажу,

так что я не понял даже

Как угнали бронепоезд лиходеи.

И вообще на землю нашу, неизвестная пока что,

Надвигается огромная комета.

Так что нам на этом свете

больше ничего не светит

И спасенья от кометы этой нету.

Я обнял жену, рыдая, говорю: «прости родная,

Что на свадьбе я до чертиков напился.»

А она, тихонько плача,

говорит: «А как же дача?

Ты же крышу перекрыть договорился.»

Дальше были поцелуи прощальные

И глаза жены большие, печальные.

Спал я плохо, суетливо.

Десять раз вставал за пивом

И засел писать письмо в теленовости.

Дескать, за ущерб моральный

Дайте стимул материальный,

А не то я, через вас, свихнуся в скорости.

Я прийшов додому з роботи —

завтра, як би, субота.

Захотілося мені культурного дозвілля.

Взявши пивка пляшок двадцять,

Щоб потім не відволікатися.

Сів я телик подивитися з моєю дружиною.

Диктор почав з далека, мовляв, з дальнього сходу

Страшний вірус починає просування.

Чим лікувати його не знають,

але МОЗ попереджає:

Навіть горілку піддавайте кип'ятінням.

А вчора в селі Поганки два моньяки з берданки

Цілий день палили біля сільради.

Місцевий батальйон спецназу

зробив атаку газом,

Тож більше нікого в Поганках немає.

А банкіру Іванову хтось бомбу приготував,

Так, мабуть, не пошкодував заряд фугаса:

Три хвилини над кварталом

БеЕмВе його літало

І під цю справу хтось узяв ощадкасу.

Тут нам дали перепочинок рекламну —

Показали іноземну ковбасу.

А потім суворий диктор, про себе зловтішно хмикнув,

Мовляв, зараз вам, росіяни, поганіє.

І як дав нам репортажу,

так що я не зрозумів навіть

Як викрали бронепоїзд лиходії.

І взагалі на землю нашу, невідома поки що,

Насувається величезна комета.

Так що нам на цьому світі

більше нічого не світить

І рятування від комети цієї нема.

Я обійняв дружину, ридаючи, кажу: «Пробач рідна,

Що на весілля я до чертиків напився.»

А вона, тихенько плачучи,

каже: «А як же дача?

Ти ж дах перекрити домовився.»

Далі були поцілунки прощальні

І очі жінки великі, сумні.

Спав я погано, метушливо.

Десять разів вставав за пивом

І засів писати листа в теленовості.

Мовляв, за шкоду моральну

Дайте стимул матеріальний,

А не то я, через вас, свихнусь у швидкості.