Две судьбы - Сергей Трофимов

Он пришел совсем салагой из учебки в Фергане,

Но сумел себя поставить как-то сразу.

А потом, как говорится, на войне как на войне,

Но Серега не подвел меня ни разу.

А потом долги, заботы, бесприютная семья,

Служба в органах, погоны капитана.

Все сложилось, я смирился, только, видно, часть меня

До сих пор не возвратилась из Афгана.

Вот опять кабак, облава по наводке ФСБ,

Мы — как клоуны в игре чужих амбиций.

А навстречу мне Серега, снова верен сам себе

«Эй, начальник, — говорит, — хорош беситься!»

А потом мы с ним в участке пили водку из горла

За ребят, однажды канувших в бессмертье…

Ведь была же наша правда, ты же помнишь, что была

Где ж теперь она, Серега, кто ответит?

Вона как нас разметало, я в ментах, а ты в братве,

Как же вышло так скажи ты мне, Серега?

Ах ты, русская дорога к невозможной синеве,

Что кончается погостом до острогом.

А потом, уже под утро, мы с Серегою вдвоем

Шли обнявшись по морозному бульвару.

И казалось, будто снова мы с задания идем

Где-то очень далеко под Кандагаром.

Він прийшов зовсім салагою з навчання в Фергані,

Але зумів себе поставити якось відразу.

А потім, як кажуть, на війні як на війні,

Але Серьога не підвів мене жодного разу.

А потім борги, турботи, безпритульна сім'я,

Служба в органах, погони капітана.

Все склалося, я змирився, тільки, мабуть, частина мене

Досі не повернулася з Афгану.

Ось знову шинок, облава по наведенню ФСБ,

Ми як клоуни в грі чужих амбіцій.

А назустріч мені Серьога, знову вірний сам собі

«Гей, начальник, — каже, — гарний шаленіти!»

А потім ми з ним в ділянці пили горілку з горла

За хлопців, які одного разу канули в безсмертя…

Адже була ж наша правда, ти ж пам'ятаєш, що була

Де тепер вона, Сергію, хто відповість?

Вона як нас розмітало, я в ментах, а ти в братві,

Як вийшло так скажи ти мені, Сергію?

Ах ти, російська дорога до неможливої ​​синяви,

Що кінчається цвинтарем до острогом.

А потім, вже під ранок, ми з Серьогою вдвох

Ішли обійнявшись морозним бульваром.

І здавалося, ніби знову ми з завдання йдемо

Десь далеко під Кандагаром.