Пожалей меня, пожалей - Сергей Трофимов

Вот и снова мы с тобой на едине,

Два одиночества, нашедшие друг друга,

Горчит зола, минувших дней,

Но в этом мире, все вращается по кругу.

Уже давным-давно, написан наш роман,

А я все пробую расставить запятые,

И в этот мой, самообман,

Ты снова веришь, как в пророчества святые.

Припев:

Пожалей меня, пожалей,

В моей судьбе, такой жестокой и нескладной,

Лишь от любви твоей, по-женски безоглядной,

На миг становится хоть чуточку теплей.

Пожалей меня, пожалей,

За все грехи мои, скитанья и ошибки,

Как Богородица, с печальною улыбкой,

Ты пожалей меня, родная, пожалей

Вокруг гуляет полуночный ресторан,

Роняют струны серебро моей печали,

А я опять, тобою пьян,

Надежду робкую, как птицу приручаю.

Припев:

Пожалей меня, пожалей,

В моей судьбе, такой жестокой и нескладной,

Лишь от любви твоей, по-женски безоглядной,

На миг становится хоть чуточку теплей.

Пожалей меня, пожалей,

За все грехи мои, скитанья и ошибки,

Как Богородица, с печальною улыбкой,

Ты пожалей меня, родная, пожалей.

Ах, как к лицу тебе сейчас твои года,

Как много сказанно во взгляде осторожном,

И вот уже, осколок льда,

Слезинкой теплою блестит на гладкой коже.

Припев:

Пожалей меня, пожалей,

В моей судьбе, такой жестокой и нескладной,

Лишь от любви твоей, по-женски безоглядной,

На миг становится хоть чуточку теплей.

Пожалей меня, пожалей,

За все грехи мои, скитанья и ошибки,

Как Богородица, с печальною улыбкой,

Ты пожалей меня, родная, пожалей.

Ты пожалей меня, родная, пожалей…

От і знов ми з тобою на одні,

Дві самотності, що знайшли одне одного,

Горчить зола минулих днів,

Але в цьому світі все обертається по колу.

Вже давно, написаний наш роман,

А я все намагаюся розставити коми,

І цей мій, самообман,

Ти знову віриш, як у пророцтва святі.

Приспів:

Пошкодуй мене, пожалей,

У моїй долі, такій жорстокій і нескладній,

Лише від любові твоєї, по-жіночому безоглядної,

На мить стає хоч трохи теплішим.

Пошкодуй мене, пожалей,

За всі гріхи мої, поневіряння і помилки,

Як Богородиця, з сумною посмішкою,

Ти пошкодуй мене, рідна, пошкодуй

Навколо гуляє північний ресторан,

Роняють струни срібло моєї печалі,

А я знову, тобою п'яний,

Надію боязку, як птаха приручаю.

Приспів:

Пошкодуй мене, пожалей,

У моїй долі, такій жорстокій і нескладній,

Лише від любові твоєї, по-жіночому безоглядної,

На мить стає хоч трохи теплішим.

Пошкодуй мене, пожалей,

За всі гріхи мої, поневіряння і помилки,

Як Богородиця, з сумною посмішкою,

Ти пошкодуй мене, рідна, пошкодуй.

Ах, як до лиця тобі зараз твої роки,

Як багато сказано у погляді обережному,

І ось уже, уламок льоду,

Сльозинкою теплою блищить на гладкій шкірі.

Приспів:

Пошкодуй мене, пожалей,

У моїй долі, такій жорстокій і нескладній,

Лише від любові твоєї, по-жіночому безоглядної,

На мить стає хоч трохи теплішим.

Пошкодуй мене, пожалей,

За всі гріхи мої, поневіряння і помилки,

Як Богородиця, з сумною посмішкою,

Ти пошкодуй мене, рідна, пошкодуй.

Ти пошкодуй мене, рідна, пошкодуй…