Царство божие (Из к/ф "Ярослав") - Сергей Трофимов

Были долги проводы, коротка печаль.

Нас манила подвигам Каина печать.

Плаха придорожная, иноки в седле.

Будем Царство Божие строить на земле.

Небо нам рубахою, солнце в рукавах

Принимали свахою вечность на штыках

Замахнулись вожжами, всхрипнули в петле.

Будем Царство Божие строить на земле.

Заплатили дорого, начали с ноля.

Пахла жжёным порохом мёртвая земля.

Жертва невозможная нам всего милей.

Будем Царство Божие строить на земле.

Нынче роду нашему вышло семь колен,

Платим за вчерашнее завтрашним в размен.

Веря в замок, сложенный из папье-маше,

Видно, Царство Божие всё-таки в душе.

Видно, Царство Божие всё-таки в душе.

Ой, лёли-лёли, разлейтя неба лазурева образа…

И все-таки в душе…

Ой, лёли-лёли, разлейтя неба лазурева образа…

Ой, лёли-лёли, разлейтя неба лазурева образа…

И все-таки в душе…

Були борги дроти, короткий смуток.

Нас манила подвигам Каїна друк.

Плаха придорожня, ченці в сідлі.

Царство Боже будуватимемо на землі.

Небо нам сорочкою, сонце в рукавах

Приймали свахою вічність на штиках

Замахнулися віжками, схрипнули в петлі.

Царство Боже будуватимемо на землі.

Заплатили дорого, почали з нуля.

Пахла паленим порохом мертва земля.

Жертва неможлива нам наймиліша.

Царство Боже будуватимемо на землі.

Нині роду нашому вийшло сім колін,

Платимо за вчорашнє завтрашнім у розмін.

Вірячи в замок, складений з пап'є-маше,

Видно, Царство Боже все-таки в душі.

Видно, Царство Боже все-таки в душі.

Ой, лілі-лілі, розливши небо блакитного образу…

І все-таки в душі...

Ой, лілі-лілі, розливши небо блакитного образу…

Ой, лілі-лілі, розливши небо блакитного образу…

І все-таки в душі...