Скажи мне, милая - Сергей Трофимов

За окнами румяная весна

Раскинула зелёные прикиды,

А у тебя с рассвета до темна

Претензии, капризы и обиды.

Твоя любовь по жизни — паровоз,

А я твоя наезженная шпала.

И бьёт меня по темечку тяжёлый стук колёс —

Ну, знать, ты снова тронулась с вокзала.

Припев:

Скажи мне, милая, куда ты денешься

И что ты бьёшься словно бабочка в окне.

О чём ты маешься, на что надеешься

И что ты хочешь доказать себе и мне?

Твои подруги ходят к нам домой

И кушают у нас с утра до ночи.

И потому я дома сам не свой —

Моя душа покоя дома хочет.

Твоя собака съела потрмоне,

В котором я держал лаве на баню.

И я её не тронул, так за что сегодня мне

Звонила в пять утра твоя маманя?

Припев:

Скажи мне, милая, куда ты денешься

И что ты бьёшься словно бабочка в окне.

О чём ты маешься, на что надеешься

И что ты хочешь доказать себе и мне?

Ты хочешь миллионы и престиж,

А я живу особо не наглея.

Наверно, счастье может дать Париж,

А здесь братва в печали подогреет.

Давай с тобою сядем вечерком

И за семейным тихим разговором

Оттянемся по маленькой армянским коньячком,

По-доброму уладив наши ссоры.

Припев:

Скажи мне, милая, куда ты денешься

И что ты бьёшься словно бабочка в окне.

О чём ты маешься, на что надеешься

И что ты хочешь доказать себе и мне?

О чём ты маешься, на что надеешься

И что ты хочешь доказать себе и мне?

За вікнами рум'яна весна

Розкинула зелені прикиди,

А у тебе з світанку до темна

Претензії, примхи та образи.

Твоє кохання по життя — паровоз,

А твоя наїжджена шпала.

І б'є мене по теменьку важкий стукіт коліс —

Ну, знати, ти знову рушила з вокзалу.

Приспів:

Скажи мені, люба, куди ти?

І що ти б'єшся немов метелик у вікні.

Про що ти маєшся, на що сподіваєшся

І що ти хочеш довести собі і мені?

Твої подруги ходять до нас додому

І їдять у нас з ранку до ночі.

І потому я вдома сам не свій —

Моя душа спокою вдома хоче.

Твій собака з'їв потрмоне,

У якому я тримав лаві на лазню.

І я її не чіпав, так за що сьогодні мені

Дзвонила о п'ятій ранку твоя маманя?

Приспів:

Скажи мені, люба, куди ти?

І що ти б'єшся немов метелик у вікні.

Про що ти маєшся, на що сподіваєшся

І що ти хочеш довести собі і мені?

Ти хочеш мільйони і престиж,

А я живу особливо не нахабниця.

Мабуть, щастя може дати Париж,

А тут братва в печалі підігріє.

Давай з тобою сядемо ввечері

І за сімейною тихою розмовою

Відтягнемося по маленькій вірменським коньячком,

По-доброму залагодивши наші сварки.

Приспів:

Скажи мені, люба, куди ти?

І що ти б'єшся немов метелик у вікні.

Про що ти маєшся, на що сподіваєшся

І що ти хочеш довести собі і мені?

Про що ти маєшся, на що сподіваєшся

І що ти хочеш довести собі і мені?