Пьяный корабль - Сергей Трофимов

К твоим берегам

По морю разлуки.

Мой пьяный корабль меня

Помчит на всех парусах

Пускай будет ночь.

И мачты как руки

Касаются млечного пути.

В седых небесах

Зачем я бежал,

Что мне было надо.

Навряд ли смогу сказать теперь

Себе самому

Наверно мой дух

Бродяжьего склада

Мне нравится плыть по следу звезд

Летящих во тьму.

Твои паруса срывало тоскою

Я видел как в бездну падает с высоты

Надежда с мечтой

И в проклятый штиль глубины покоя

Будили во мне безумный страх своей пустотой.

К твоим берегам,

Родным и желанным

К единственной пристани в моей

Бродяжей судьбе.

Мой пьяный корабль несет

Свои раны

Алло, это я, прости малыш,

Я еду к тебе.

Алло, это я, прости малыш,

Я еду к тебе…

Я еду к тебе…

Я еду к тебе…

Алло, это я, прости малыш…

Я еду к тебе…

До твоїх берегів

По морю розлуки.

Мій п'яний корабель мене

Помчить на всіх вітрилах

Нехай буде ніч.

І щогли як руки

Стосуються чумацького шляху.

У сивих небесах

Навіщо я біг,

Що мені треба було.

Навряд чи зможу сказати тепер

Собі самому

Напевно, мій дух

Бродячого складу

Мені подобається плисти слідом зірок

Ті, що летять у темряву.

Твої вітрила зривало тугою

Я бачив як у безодню падає з висоти

Надія з мрією

І в проклятий штиль глибини спокою

Будили в мені божевільний страх своєю пусткою.

До твоїх берегів,

Рідним і бажаним

До єдиної пристані в моїй

Бродячій долі.

Мій п'яний корабель несе

Свої рани

Алло, це я, пробач малюк,

Я їду до тебе.

Алло, це я, пробач малюк,

Я їду до тебе…

Я їду до тебе…

Я їду до тебе…

Алло, це я, пробач малюк.

Я їду до тебе…