Посвящение Петербургу - Сергей Трофимов

Не тревожьте моё одиночество

Паутиною цивилизации

Я сегодня без имени отчества

Без фамилии и регистрации.

Я сегодня брожу по городу

Крепостей, куполов и пристаней.

Пробуждает стремленье к истине.

Припев:

Самый чудный город северных широт,

Где Европа в сером камне приютила Русь.

Я верю, что ты ещё держава, я ещё народ.

Дай мне время, я к тебе вернусь.

На обломках былого изящества

Расползается плесень истории

И непознанное настоящее

Прожигает свободу в «Астории».

А по Невскому ночью белою

Сумасшедшая бродит Ксения

Сберегая кресты замшелые

Для грядущего воскресения.

Припев:

Самый чудный город северных широт,

Где Европа в сером камне приютила Русь.

Я верю, что ты ещё держава, я ещё народ.

Дай мне время, я к тебе вернусь.

Я стою у моста Дворцового,

Созерцая теченье времени

По бортам кораблей пришвартованых

Проржавевших за три поколения.

Вот и встретились, вот и свиделись

Ты прости, что разлука долгая

Просто дни нехорошие выдались,

А свидание — дело тонкое.

Припев:

Самый чудный город северных широт,

Где Европа в сером камне приютила Русь.

Я верю, что ты ещё держава, я ещё народ.

Дай мне время, я к тебе вернусь.

Не турбуйте мою самотність

Павутиною цивілізації

Я сьогодні без імені по батькові

Без прізвища та реєстрації.

Я сьогодні блукаю по місту

Фортеч, куполів і пристаней.

Пробуджує прагнення до істини.

Приспів:

Найдивовижніше місто північних широт,

Де Європа в сірому камені дала притулок Русі.

Я вірю, що ти ще держава, я ще народ.

Дай мені час, я до тебе повернуся.

На уламках колишньої витонченості

Розповзається цвіль історії

І непізнане сьогодення

Пропалює свободу в «Асторії».

А по Невському вночі білою

Божевільна бродить Ксенія

Зберігаючи хрести замшелі

Для майбутнього воскресіння.

Приспів:

Найдивовижніше місто північних широт,

Де Європа в сірому камені дала притулок Русі.

Я вірю, що ти ще держава, я ще народ.

Дай мені час, я до тебе повернуся.

Я стою біля мосту Палацового,

Споглядаючи плин часу

По бортах кораблів пришвартованих

Проржавіли за три покоління.

От і зустрілися, ось і побачилися

Ти пробач, що розлука довга

Просто дні погані видалися,

А побачення — справа тонка.

Приспів:

Найдивовижніше місто північних широт,

Де Європа в сірому камені дала притулок Русі.

Я вірю, що ти ще держава, я ще народ.

Дай мені час, я до тебе повернуся.