Посвящение одноклассникам - Сергей Трофимов

Круглые даты всё весомей и злей

Движутся мощным ледоколом.

Вот и меня атаковал юбилей —

Двадцать пять лет, как кончил школу.

Вот бы взять и собрать одноклассников вместе,

Посидеть за душевным столом,

Покутить, поорать наши школьные песни

И сказать со слезами потом:

Припев:

Давай!

По стакану «Агдама»!

За нас, за десятый «А» класс!

Пускай жизнь упрямая дама,

А мы упрямей в тысячу раз!

Мы сдали печень за счастливую жизнь

При загнивающем Союзе.

Волосы сдул проклятый капитализм

И нарастил мозоль на пузе.

Но, зато, мы теперь закалённые перцы,

Нас уже не смутить сменой вех.

Лишь бы билось в груди беспокойное сердце

И давленье не прыгало вверх.

Припев:

Давай!

По стакану «Агдама»!

За нас, за десятый «А» класс!

Пускай жизнь упрямая дама,

А мы упрямей в тысячу раз!

Давай!

По стакану «Агдама»!

За нас, за десятый «А» класс!

Пускай жизнь упрямая дама,

А мы упрямей в тысячу раз!

Двадцать пять лет, ребята, это всерьёз,

Кто не согласен бросьте камень.

Скольким из нас хлебнуть по полной пришлось,

Сколько из нас уже не с нами…

Но когда я смотрю пожелтевшие фото,

Где нам всем по шестнадцать годков,

Понимаю, что есть в нашем времени что-то,

Для чего я на плаху готов.

Припев:

Давай!

По стакану «Агдама»!

За нас, за десятый «А» класс!

Пускай жизнь упрямая дама,

А мы упрямей в тысячу раз!

Давай!

По стакану «Агдама»!

За нас, за десятый «А» класс!

Пускай жизнь упрямая дама,

А мы упрямей в тысячу раз!

А мы упрямей в тысячу раз!

А мы упрямей в тысячу раз!

А мы упрямей в тысячу раз!

Круглі дати все вагоміші і злей

Рухаються потужним криголамом.

От і мене атакував ювілей.

Двадцять п'ять років, як закінчив школу.

Ось би взяти і зібрати однокласників разом,

Посидіти за душевним столом,

Покутити, покричати наші шкільні пісні

І сказати зі сльозами потім:

Приспів:

Давай!

По склянці «Агдама»!

За нас, за десятий «А» клас!

Нехай життя вперта дама,

А ми впертий у тисячу разів!

Ми здали печінку за щасливе життя

При загниваючій Спілці.

Волосся здув проклятий капіталізм

І наростив мозоль на пузі.

Але, натомість, ми тепер загартовані перці,

Нас уже не збентежити зміною віх.

Аби билося в грудях неспокійне серце

І тиск не стрибав вгору.

Приспів:

Давай!

По склянці «Агдама»!

За нас, за десятий «А» клас!

Нехай життя вперта дама,

А ми впертий у тисячу разів!

Давай!

По склянці «Агдама»!

За нас, за десятий «А» клас!

Нехай життя вперта дама,

А ми впертий у тисячу разів!

Двадцять п'ять років, хлопці, це всерйоз,

Хто не згоден киньте камінь.

Скільки з нас сьорбнути по повної довелося,

Скільки з нас уже не з нами…

Але коли я дивлюся пожовклі фото,

Де нам усім по шістнадцять років,

Розумію, що є в нашому часі щось,

Для чого я на плаху готовий.

Приспів:

Давай!

По склянці «Агдама»!

За нас, за десятий «А» клас!

Нехай життя вперта дама,

А ми впертий у тисячу разів!

Давай!

По склянці «Агдама»!

За нас, за десятий «А» клас!

Нехай життя вперта дама,

А ми впертий у тисячу разів!

А ми впертий у тисячу разів!

А ми впертий у тисячу разів!

А ми впертий у тисячу разів!