Оппозиционная - Сергей Трофимов

Я вчера опять ходил за рамки

На концерте хора «Мадригал»,

Бил соседа по ушам программкой,

Бил за то, что он им подпевал.

Я бешусь, когда фальшивят ноты,

С детских лет имея тонкий слух,

Ну, а тот с ушами бегемота

Истерзал мой гармоничный дух.

Я был зол, как Мусоргский на Листа,

Я кричал «Доколе нам терпеть!

Ну какие антигуманисты

Разрешили этой *опе петь?»

А под утро в УВД «Отрадном»

Из какой-то атональной тьмы

Мне сказали «Слушайте, как надо,

Как не надо, будем слушать мы.»

Только как такое мне помыслить,

Если слышу я со всех сторон,

Все фатально, лживо и нечисто,

Даже если полный унисон.

Во всю мочь коряво и нескладно,

Вопреки, во имя и как встарь,

И что мне особенно досадно —

Очень наш фальшивит пономарь.

Кто бы знал, как мне невыносимо

Жить и слушать этот диссонанс,

И смотреть, как фальшь перекосила

Все лады, слагающие нас.

Эта фальшь мне раскровила душу,

Я ее наслушался сполна,

Дайте мне, гражданочка, беруши,

Ну, вот и все, пожалуй.

Тишина…

Я вчора знову ходив за рамки

На концерті хору «Мадригал»,

Бив сусіда по вухах програмкою,

Біл за те, що він їм підспівував.

Я бешусь, коли фальшивять ноти,

З дитячих років маючи тонкий слух,

Ну, а той з вухами бегемота

Стерзав мій гармонійний дух.

Я був злий, як Мусоргський на Листа,

Я кричав «Доки нам терпіти!

Ну які антигуманісти

Дозволили цій опі співати?»

А під ранок у УВС «Відрадному»

З якоїсь атональної темряви

Мені сказали «Слухайте, як треба,

Як не треба, слухатимемо ми.»

Тільки як таке мені подумати,

Якщо чую я з усіх сторін,

Все фатально, брехливо і нечисто,

Навіть якщо повний унісон.

На всю силу коряво і нескладно,

Всупереч, в ім'я і як старі,

І що мені особливо прикро-

Дуже наш фальшивить паламар.

Хто би знав, як мені нестерпно

Жити і слухати цей дисонанс,

І дивитися, як фальш перекосила

Усі лади, що становлять нас.

Ця фальш мені розкрила душу,

Я її наслухався сповна,

Дайте мені, громадяночко, беруші,

Ну, от і все, мабуть.

Тиша…