Никого не будет в доме - Сергей Трофимов

Никого не будет в доме,

Кроме сумерек.

Один

Зимний день в сквозном проеме

Незадернутых гардин,

Незадернутых гардин.

Только белых мокрых комьев

Быстрый промельк маховой,

Только крыши, снег, и, кроме

Крыш и снега, никого,

Крыш и снега, никого.

И опять зачертит иней,

И опять завертит мной

Прошлогоднее унынье

И дела зимы иной,

И дела зимы иной.

И опять кольнут доныне

Не отпущенной виной,

И окно по крестовине

Сдавит голод дровяной,

Сдавит голод дровяной.

Но нежданно по портьере

Пробежит вторженья дрожь,-

Тишину шагами меря,

Тишину шагами меря.

Ты, как будущность, войдешь.

Ты появишься у двери

В чем-то белом, без причуд,

В чем-то, впрямь из тех материй,

Из которых хлопья шьют,

Из которых хлопья шьют.

Никого не будет в доме,

Кроме сумерек.

Один

Зимний день в сквозном проеме

Незадернутых гардин,

Незадернутых гардин.

Нікого не буде в домі,

Крім сутінків.

Один

Зимовий день у наскрізному отворі

Незадернутих гардин,

Незасіпаних гардин.

Тільки білих мокрих грудок

Швидкий промельк маховий,

Тільки дахи, сніг, та, крім

Дах та сніги, нікого,

Дах та сніги, нікого.

І знову закреслить іній,

І знову закрутить мною

Торішнє сумування

І справи зими інший,

І справи зими інший.

І знову кольнуть дотепер

Не відпущеною виною,

І вікно по хрестовині

Здавить голод дров'яний,

Здавляє голод дров'яний.

Але несподівано по портьєрі

Пробіжить вторгнення тремтіння,-

Тишу кроками міряючи,

Тишу кроками міряючи.

Ти, як майбутнє, увійдеш.

Ти з'явишся біля дверей

У чомусь білому, без примх,

У чомусь, з тих матерій,

З яких пластівці шиють,

З яких пластівці шиють.

Нікого не буде в домі,

Крім сутінків.

Один

Зимовий день у наскрізному отворі

Незадернутих гардин,

Незасіпаних гардин.