Как жаль - Сергей Трофимов

Мы разобьём бивак

В заброшенном колхозе,

Зажжём в хлеву трофейный канделябр.

И с литром первача,

Последнего в обозе,

Помянем рать отчаянных гусар.

Скатится как слеза,

Смола с еловой ветки

По армии,

Которой больше нет.

Вчера капрал Бычков,

Вернувшийся с разведки,

Сказал, что сдали

СМИ и Интернет.

Припев:

Как жаль,

Что нас оставили ребята,

Удача, слава, спонсоры и клёв.

Как жаль,

Что миром правят супостаты,

А мы давно — фольклор пивных ларьков.

Прощайте навсегда,

Прыщавые девчонки,

А также дамы в собственном соку.

За вас уже никто

Не надорвёт печёнку

И не вонзит копьё на всём скаку.

Прощай, страна кальсон,

Натянутых на мачты,

Плывущих по течению утюгов.

На этих утюгах

по нам уже не плачут,

А ждут господ с лазурных берегов.

Припев:

Как жаль,

Что нас оставили ребята,

Удача, слава, спонсоры и клёв.

Как жаль,

Что миром правят супостаты,

А мы давно — фольклор пивных ларьков.

Мы не сдержали строй,

Держава проиграла,

Обосран либералами комдив.

И только вестовой

В объятьях генерала

Всё так же худ, застенчив и соплив.

Зазубренный клинок

Перекосило в ножнах,

Заклинило в револьвере патрон.

Отставить самострел,

Ликуйте мужеложи —

Вы победили, мы уходим в схрон.

Припев:

Как жаль,

Что нас оставили ребята,

Удача, слава, спонсоры и клёв.

Как жаль,

Что миром правят супостаты,

А мы давно — фольклор пивных ларьков.

Как жаль,

Что нас оставили ребята,

Удача, слава, спонсоры и клёв.

Как жаль,

Что миром правят супостаты,

А мы давно — фольклор пивных ларьков.

Ми розіб'ємо бівач

У занедбаному колгоспі,

Запалимо в хліву трофейний канделябр.

І з літром первача,

Останнього в обозі,

Згадаємо рать відчайдушних гусарів.

Скотиться як сльоза,

Смола з ялинової гілки

Армії,

Якої більше нема.

Вчора капрал Бичков,

Повернувся з розвідки,

Сказав, що здали

ЗМІ та Інтернет.

Приспів:

Як шкода,

Що нас залишили хлопці,

Успіх, слава, спонсори і клювання.

Як шкода,

Що світом правлять супостати,

А ми давно — фольклор пивних яток.

Прощайте назавжди,

Прищаві дівчата,

А також дами у власному соку.

За вас уже ніхто

Не надірве печінку

І не встромить спис на всьому скаку.

Прощай, країно кальсон,

Натягнутих на щогли,

Пливих за течю прасок.

На цих прасках

за нами вже не плачують,

А чекають панів з блакитних берегів.

Приспів:

Як шкода,

Що нас залишили хлопці,

Успіх, слава, спонсори і клювання.

Як шкода,

Що світом правлять супостати,

А ми давно — фольклор пивних яток.

Ми не стримали лад,

Держава програла,

Обосран лібералами комдив.

І тільки вістовий

В обіймах генерала

Все таке ж худий, сором'язливий і сопливий.

Зазубрений клинок

Перекосило в ножах,

Заклинило в револьвері патрон.

Відставити самостріл,

Лікуйте чоловіколожі—

Ви перемогли, ми йдемо в схрон.

Приспів:

Як шкода,

Що нас залишили хлопці,

Успіх, слава, спонсори і клювання.

Як шкода,

Що світом правлять супостати,

А ми давно — фольклор пивних яток.

Як шкода,

Що нас залишили хлопці,

Успіх, слава, спонсори і клювання.

Як шкода,

Що світом правлять супостати,

А ми давно — фольклор пивних яток.