Это другой рассказ - Сергей Трофимов

Наша свобода не стоит гроша

Если в кармане грош,

А от богатства беднеет душа

И истины здесь не найдешь.

Вроде бы вольному воля

Всякой дороге свой путь

Главное выбрав лучшую долю

Не потерять её суть

Припев:

Мой друг однажды мы поймем что мир

Был нашим всего на час.

Тогда судьба нам закатила пир,

Но это другой рассказ.

Нищему духом достанется рай,

Смелому духом — честь.

Что тебе нужно — иди выбирай,

Выбор у каждого есть.

Вроде бы вольному — воля,

Всякой толпе — свой герой.

Только вот жаль, что сыграть свои роли

Нам не по силам порой.

Припев:

Мой друг однажды мы поймем что мир

Был нашим всего на час.

Тогда судьба нам закатила пир,

Но это другой рассказ.

Помнишь, когда-то мы были детьми,

Верили в день и ночь.

А нынче будто живём в забытьи,

Сутки сметая прочь.

Вроде бы вольному — воля,

Всякому веку — свой срок.

Только всё чаще обидно до боли,

Сколько же я не сберёг.

Припев:

Мой друг однажды мы поймем что мир

Был нашим всего на час.

Тогда судьба нам закатила пир,

Но это другой рассказ.

Это другой рассказ…

Это другой рассказ…

Наша свобода не стоїть гроші

Якщо в кишені гріш,

А від багатства бідніє душа

І істини тут не найдеш.

Начебто би вільному воля

Будь-якій дорозі свій шлях

Головне обравши найкращу частку

Не втратити її суть

Приспів:

Мій друг одного разу ми зрозуміємо що світ

Був нашим лише на годину.

Тоді доля нам закотила бенкет,

Але це інша розповідь.

Жебракому духом дістанеться рай,

Сміливому духом — честь.

Що тобі потрібно - іди вибирай,

Вибір у кожного є.

Начебто би вільному — воля,

Кожному натовпу — свій герой.

Тільки шкода, що зіграти свої ролі

Нам не по силах часом.

Приспів:

Мій друг одного разу ми зрозуміємо що світ

Був нашим лише на годину.

Тоді доля нам закотила бенкет,

Але це інша розповідь.

Пам'ятаєш, колись ми були дітьми,

Вірили в день і ніч.

А нині ніби живемо в забутті,

Добу змітаючи геть.

Начебто би вільному — воля,

Будь-якому віку - свій термін.

Тільки все частіше прикро до болю,

Скільки ж я не зберіг.

Приспів:

Мій друг одного разу ми зрозуміємо що світ

Був нашим лише на годину.

Тоді доля нам закотила бенкет,

Але це інша розповідь.

Це інша розповідь…

Це інша розповідь…