Ещё немного - Сергей Трофимов

Вот и мне довелось отогреться у костра из опавших страниц.

Дневника, где записывал с детства чудеса городских небылиц.

Видит Бог — это было забавно, и порой мне казалось всерьёз

Будто я что-то знаю о главном, и могу о потерях без слез.

Вот только, дал бы мне Господь ещё немного

Желанных встреч, погожих дней.

И чтобы путь лежал домой, а за порогом —

Счастливый смех моих детей.

Я теперь вижу тень за собою, о Святом в общем хоре молчу.

Не сдаюсь до последнего боя, но войну завершаю в ничью.

И пускай милосердие не в моде, и рябит от крутых эполет —

Только тот в этом мире свободен, кто простил хоть однажды в ответ!

Вот только, дал бы мне Господь ещё немного

Желанных встреч, погожих дней.

И чтобы путь лежал домой, а за порогом —

Счастливый смех моих детей.

Вот только, дал бы мне Господь ещё немного

Желанных встреч, погожих дней.

И чтобы путь лежал домой, а за порогом —

Счастливый смех моих детей.

От і мені довелося відігрітися біля вогнища з опалих сторінок.

Щоденника, де записував з дитинства чудеса міських небилиць.

Бачить Бог - це було забавно, і часом мені здавалося всерйоз

Ніби я щось знаю про головне, і можу про втрати без сліз.

От тільки, дав мені Господь ще трохи

Бажаних зустрічей, погожих днів.

І щоб шлях лежав додому, а за порогом —

Щасливий сміх моїх дітей.

Я тепер бачу тінь за собою, про Святому в загальному хорі мовчу.

Не здаюся до останнього бою, але війну завершую внічию.

І нехай милосердя не в моді, і рябіть від крутих еполет —

Тільки той у цьому світі вільний, хто пробачив хоч одного разу у відповідь!

От тільки, дав мені Господь ще трохи

Бажаних зустрічей, погожих днів.

І щоб шлях лежав додому, а за порогом —

Щасливий сміх моїх дітей.

От тільки, дав мені Господь ще трохи

Бажаних зустрічей, погожих днів.

І щоб шлях лежав додому, а за порогом —

Щасливий сміх моїх дітей.