Эх, дал бы кто взаймы - Сергей Трофимов

Опять зимою наступили холода.

Ушла, как водится, горячая вода.

На кухне греюсь в холодильнике всю ночь —

Закаляюсь поневоле, все бактерии прочь.

Потолок ледяной,

Стены ледяные тоже,

Круче Родины родной,

Только молотком по роже.

В семь утра пора бежать

На любимую работу.

Хоть чего-то своровать,

Лишь бы было там чего-то.

Вон говорят в Сибири,

На заводе Тяжмаш.

Мужики тачают гири,

Деньги делят на шабаш.

Наши танки стали легче,

Стал короче миномет,

Но зато намного крепче,

И мускулистее народ.

А в нашем цеху по заточке булавок,

Нам нечего дать на подпольный прилавок.

Одна зарплата, да и то не всегда,

Слава Богу, есть машина — потаксерить иногда.

Припев:

Эх, дал бы кто взаймы,

До следующей зимы,

И позабыл об этом.

Эх, дал бы кто взаймы…

Моя супруга пишет кляузы в ООН —

Мол дайте кипяточку во второй микрорайон.

Раз мы таперича единая семья,

Знать все доллары поровну, на то мы и родня.

Фигня — мы для них, как комар на заднице!

Миллионы голодранцев с ядерною палицей,

И к тому же с нашей думой, чисто всенародною,

Сколько денег не давай, нам сидеть голодными.

Там любого могут дернуть на Сенат,

Им плевать, что ты, в натуре, всенародный депутат.

Мол, покайся при народе, где, почем и сколько раз,

Мы хотя и на свободе, но закон всему указ.

Вот если-б этих самых янки,

С их джакузи и бидэ,

К нашей власти, коммуналкам

И родной ГИБДД.

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД нау…

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД нау…

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД нау…

Янки сдохли бы на следующий день!

Припев:

Эх, дал бы кто взаймы,

До следующей зимы,

И позабыл об этом.

Эх, дал бы кто взаймы…

Сосед, зараза, мне подкинул геморрой,

Сломал все стены у меня над головой.

Весь дом колбасит под отбойный молоток —

Та-та-та тапочки срываются с ног.

Чтобы евроремонт обошелся даром,

Нанимайте молдаван из села Ротару.

Через год, потолок вдарит вам по темечку,

И паркет между ног встанет помаленечку.

Нам бы вечно все задаром,

Чтобы на халявочку.

Пусть убого и коряво,

Но зато подарочек.

Эх раз, еще раз, еще много, много,

Чтобы не было у нас, все не Слава Богу.

Припев:

Эх, дал бы кто взаймы,

До следующей зимы,

И позабыл об этом.

Эх, дал бы кто взаймы,

До следующей зимы,

И позабыл об этом.

Ага, ага, щас, как-же…

Времена нынче не те.

В долг нынче не дают.

Так что надо че-то самому думать.

Вот так…

Знову взимку настали холоди.

Пішла, як водиться, гаряча вода.

На кухні гріюся в холодильнику всю ніч —

Гартуюся мимоволі, всі бактерії геть.

Стеля крижана,

Стіни крижані теж,

Круче Батьківщини рідної,

Тільки молотком по рожі.

О сьомій ранку пора бігти

На улюблену роботу.

Хоч чогось поцупити,

Аби було там чогось.

Он кажуть у Сибіру,

На заводі Тяжмаш.

Мужики тачають гирі,

Гроші ділять на шабаш.

Наші танки стали легшими,

Став коротшим за міномет,

Але зате набагато міцніше,

І м'язистіший народ.

А в нашому цеху по заточенню шпильок,

Нам нічого дати на підпільний прилавок.

Одна зарплата, та і то не завжди,

Слава Богу, є машина — потаксерити іноді.

Приспів:

Ех, дав би хто в борг,

До наступної зими,

І забув про це.

Ех, дав би хто в борг…

Моя дружина пише кляузи в ООН -

Мовляв, дайте окріп у другий мікрорайон.

Раз ми таперича єдина сім'я,

Знати всі долари порівну, на то ми і родня.

Фігня — ми для них, як комар на дупі!

Мільйони голодранців з ядерною палицею,

І до тому ж з нашою думою, чисто всенародною,

Скільки грошей не давайте, нам сидіти голодними.

Там будь-кого можуть смикнути на Сенат,

Їм плювати, що ти, в натурі, всенародний депутат.

Мовляв, покайся при народі, де, скільки і скільки разів,

Ми хоч і на свободі, але закон усьому указ.

Ось якби цих самих янкі,

З их джакузі та біде,

До нашої влади, комуналок

І рідний ДІБДР.

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД наук.

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД наук.

ГИБДД, ГИБДД, ГИБДД наук.

Янки здохли на наступний день!

Приспів:

Ех, дав би хто в борг,

До наступної зими,

І забув про це.

Ех, дав би хто в борг…

Сусід, зараза, мені підкинув геморой,

Зламав усі стіни у мене над головою.

Весь будинок ковбасить під відбійний молоток —

Та-та-та тапочки зриваються з ніг.

Щоб євроремонт обійшовся задарма,

Наймайте молдаван із села Ротару.

Через рік, стеля ударить вам по тім'ятку,

І паркет між ніг встане помалу.

Нам би вічно все задарма,

Щоб на халявочку.

Нехай убого і коряво,

Але подаруночок.

Ех раз, ще раз, ще багато, багато,

Щоб не було у нас, все не Слава Богу.

Приспів:

Ех, дав би хто в борг,

До наступної зими,

І забув про це.

Ех, дав би хто в борг,

До наступної зими,

І забув про це.

Ага, ага, зараз, якось…

Часи нині не ті.

У борг нині не дають.

Тож треба щось самому думати.

Ось так…