Далеко-далеко - Сергей Трофимов

Слепой судьбы случайный жребий

Нам выпадает всякий раз,

Сегодня мы — любимцы неба,

А завтра небо против нас.

Согласно выпавшим билетам

Нас принимает этот мир,

А я бреду по белу свету,

Как безбилетный пассажир.

Кому-то выпала дорога,

Кому — дворец, кому — сума,

К одним судьба бывает строга,

Других ласкает без ума.

Но в поисках великих истин

Нашелся лишь один ответ,

Здесь нет ни логики, ни смысла,

Есть просто выпавший билет.

Припев:

Далеко-далеко на краю земли,

Где в траве высокой бродят журавли.

И встает над миром новая заря,

Кто-то мне однажды скажет,

Что я жил на земле не зря.

Вокруг кипят людские страсти,

Судьбою недовольны все,

Одним нужна корона власти,

Другим — богатство и успех.

А я живу, как вольный ветер,

Что гладит неба синеву,

И без счастливого билета

Я счастлив тем, что я живу.

Припев:

Далеко-далеко на краю земли,

Где в траве высокой бродят журавли.

И встает над миром новая заря,

Кто-то мне однажды скажет,

Что я жил на земле не зря.

Сліпий долі випадковий жереб

Нам випадає щоразу,

Сьогодні ми — улюбленці неба,

А завтра небо проти нас.

Згідно з квитками, що випали

Нас приймає цей світ,

А я мандрую по білому світлу,

Як безквитковий пасажир.

Комусь випала дорога,

Кому — палац, кому — сума,

До одним доля буває строга,

Інших пестить без розуму.

Але в пошуках великих істин

Знайшлася лише одна відповідь,

Тут немає ні логіки, ні смислу,

Є квиток, що просто випав.

Приспів:

Далеко-далеко на краю землі,

Де в траві високої блукають журавлі.

І встає над світом нова зоря,

Хтось мені одного разу скаже,

Що я жив на землі недаремно.

Навколо киплять людські пристрасті,

Долею незадоволені всі,

Одним потрібна корона влади,

Іншим - багатство і успіх.

А я живу, як вільний вітер,

Що гладить неба синьову,

І без щасливого квитка

Я щасливий тим, що я живу.

Приспів:

Далеко-далеко на краю землі,

Де в траві високої блукають журавлі.

І встає над світом нова зоря,

Хтось мені одного разу скаже,

Що я жив на землі недаремно.