Баллада о солдате - Сергей Трофимов

В небо белым голубем подымусь

К матушке родимой домой вернусь

Прилечу порой предрассветною

Постучусь в окошко заветное.

Ты по мне не плачь, моя родная.

Собери родню — помянуть меня,

Да сходи во храм за околицу,

Поклонись святой богородице.

Бился я за силу державную,

А погиб за Русь православную.

Та земля чужая, Кавказская

Стала мне могилой солдатскою.

В небо белым голубем подымусь

К матушке родимой домой вернусь

Прилечу порой предрассветною

Постучусь в окошко заветное.

У небо білим голубом піднімуся

До матері рідної додому повернуся

Прилячу часом передсвітанкою

Постукаю в  віконце заповітне.

Ти по мені не плач, моя рідна.

Збери рідню — згадати мене,

Так сходи в храм за околицю,

Вклонися святій богородиці.

Бився я за силу державну,

А загинув за Русь православну.

Та земля чужа, Кавказька

Стала мені могилою солдатською.

У небо білим голубом піднімуся

До матері рідної додому повернуся

Прилячу часом передсвітанкою

Постукаю в  віконце заповітне.