2.45 - Сергей Трофимов

На последнем этаже — вечер.

Истекает на ноже ветра

Подвывая в щелях балконной двери.

Мы на кухне пьём коньяк с другом.

У него с женой напряг, туго.

На часах у плиты без четверти три.

Темень осени в окно плещет.

А на кухне разговор вещий

О футболе, деньгах и прелестях дам.

И не важно, что футбол в коме.

И что с женщиной — дефолт в доме.

К сорока — всё внимание к полутонам…

Припев:

И никому на свете дела нет,

Что нам обоим скоро сорок лет.

А мы находим этот факт весьма занятным…

Пускай по жизни что-то не сбылось,

Зато себя стыдиться не пришлось.

И от того душе по-своему приятно.

К сорока меняют цвет краски.

И доходчивей сюжет сказки,

Где наивный дурак находит свой путь…

И так хочется чуть-чуть смысла

В непривычных для себя мыслях

И покоя в душе и счастья чуть-чуть…

Припев:

И никому на свете дела нет,

Что нам обоим скоро сорок лет.

А мы находим этот факт весьма занятным…

Пускай по жизни что-то не сбылось,

Зато себя стыдиться не пришлось.

И от того душе по-своему приятно.

На последнем этаже — вечер.

Истекает на ноже ветра

Подвывая в щелях балконной двери.

Мы на кухне пьём коньяк с другом.

У него с женой напряг, туго.

На часах у плиты без четверти три.

Припев:

И никому на свете дела нет,

Что нам обоим скоро сорок лет.

А мы находим этот факт весьма занятным…

Пускай по жизни что-то не сбылось,

Зато себя стыдиться не пришлось.

И от того душе по-своему приятно.

На останньому поверсі — вечір.

Спливає на ножі вітру

Підвиваючи в щілинах балконних дверей.

Ми на кухні п'ємо коньяк з другом.

У нього з дружиною напруження, туго.

На годинах у плити без чверті три.

Темінь осені у вікно хлюпає.

А на кухні розмова речей

Про футбол, гроші і принади жінок.

І не важливо, що футбол у комі.

І що з жінкою — дефолт у будинку.

До сорока — вся увага до напівтонів...

Приспів:

І нікому на світлі справи немає,

Що нам обом скоро сорок років.

А ми знаходимо цей факт дуже цікавим...

Нехай по життя щось не здійснилося,

Зате соромитися не довелося.

І того душі по-своєму приємно.

До сорока змінюють колір фарби.

І дохідливіший сюжет казки,

Де наївний дурень знаходить свій шлях.

І так хочеться трохи сенсу

У незвичних для себе думках

І спокою в душі і щастя трохи ...

Приспів:

І нікому на світлі справи немає,

Що нам обом скоро сорок років.

А ми знаходимо цей факт дуже цікавим...

Нехай по життя щось не здійснилося,

Зате соромитися не довелося.

І того душі по-своєму приємно.

На останньому поверсі — вечір.

Спливає на ножі вітру

Підвиваючи в щілинах балконних дверей.

Ми на кухні п'ємо коньяк з другом.

У нього з дружиною напруження, туго.

На годинах у плити без чверті три.

Приспів:

І нікому на світлі справи немає,

Що нам обом скоро сорок років.

А ми знаходимо цей факт дуже цікавим...

Нехай по життя щось не здійснилося,

Зате соромитися не довелося.

І того душі по-своєму приємно.