Willkommen An Bord - Reinhard Mey

Ich stolper schweigebadet in die Abflughalle,

Mein Flug ist aufgerufen und da stehn sie auch schon alle.

Onkel Robert feiert heut seine Beerdigung

Und da komm' ich halt mal rber auf einen Sprung.

Natrlich nicht zu Lande, wie im Mittelalter:

Ich habe ein Ticket, und da vorne blinkt mein Abflugschalter.

'ne Frau mit Pelz und Yorkshire-Terrier drngelt sich vor,

Ich krieg nen Kofferkarrn ans Schienbein, jemand niest mir ins Ohr.

Und so stehe ich geduldig und so steh' ich ziemlich lange

Jetzt bin ich dran, nur leider stehe ich in der falschen Schlange.

Ich steh in A und mu nach C, noch mal die wilde Hatz!

Ich gebe den Koffer auf und kriege einen Fensterplatz.

Zur Kontrolle: Vor und hinter mir nur Aktenkoffertrger.

Ich gebs zu, dazwischen seh' ich aus wie n echter Bombenleger!

So werd' ich dementsprechend abgegrabbelt und gefilzt.

Ist schon o.k., du mut halt leiden wollen, wenn du fliegen willst!

Eine Engelsstimme aus dem Wartesaallautsprecher fltet,

Da der Abflug sich um eine knappe Stunde versptet.

Schlielich pfercht man uns ins Flugzeug, durch den engen, dstren Schlauch,

Ich spr' 'nen Ellbogen im Nacken und 'nen Lap-Top im Bauch.

Willkommen an Bord, Kpten Hansen freut sich jeck!

Willkommen an Bord!

Bitte nur ein Handgepck.

Willkommen an Bord!

Kleiner Sicherheitscheck.

Willkommen bei der Airline mit der Gabel am Heck!

Auf meinem Fensterplatz sitzt ein Kolo: «Verzeih'n Sie, ach bitte!»

Ich mache halt keinen Aufstand und ich setz' mich in die Mitte.

Ich hangle mich ber den Herrn im Sitz am Gang,

Er riecht ein bichen ungewhnlich und ist ungewhnlich lang.

Unverzglich bringt er seine Zeitung zur Entfaltung,

Ich begebe mich zwangslufig in Embryohaltung.

Die Stewarde heit Silke und ist blond und adrett

Und beginnt vorne im Gang mit ihrem Sicherheitsballett:

«Unser Flugzeug hat sechs wunderschne Notausgnge,

Я мовчки спотикаюся до зали вильоту

Мій рейс викликають, а там вони вже всі стоять.

Сьогодні дядько Роберт святкує свій похорон

А потім я прийду сюди, щоб пострибати.

Не на землі, звісно, ​​як у середньовіччі:

У мене є квиток, а там блимає моя стійка відправлення.

Жінка з хутром і йоркширський тер’єр просувається

Мені візок на гомілки, хтось чхає мені на вухо.

І так я стою терпляче і так стою досить довго

Тепер моя черга, але, на жаль, я не в тій черзі.

Я в А і мушу йти до С, знову дика погоня!

Я перевіряю валізу і займаю місце біля вікна.

Перевірити: переді і позаду мене тільки портфелі.

Зізнаюся, між ними я виглядаю як справжній бомбардувальник!

Тож мене, відповідно, хапають і валяють.

Нічого, треба хотіти страждати, якщо хочеш літати!

Голос ангела свистить із динаміка зали очікування,

Так як відправлення затримується майже на годину.

Нарешті нас запхали в літак через вузьку нудну трубу,

Я відчуваю лікоть у шиї, а лапку в животі.

Ласкаво просимо на борт, Kpten Hansen з нетерпінням чекає цього!

Ласкаво просимо на борт!

Тільки одну ручну поклажу, будь ласка.

Ласкаво просимо на борт!

Невелика перевірка безпеки.

Ласкаво просимо до авіакомпанії з вилкою на хвості!

На моєму вікні сидить Коло: «Вибачте, прошу!»

Я не роблю галасу і сиджу посередині.

Я тримаюся над джентльменом на сидінні в проході,

Пахне трохи незвично і надзвичайно довго.

Він одразу ж розгортає свою газету,

Я неминуче ставлю себе в позу ембріона.

Стюарда звуть Сілке, вона блондинка і охайна

І починає в проході своїм безпечним балетом:

«Наш літак має шість прекрасних аварійних виходів,