Über Den Wolken - Reinhard Mey

Wind Nord-Ost, Startbahn Null-Drei, bis hier hör ich die Motoren

Wie ein Pfeil zieht sie vorbei, und es dröhnt in meinen Ohren

Und der nasse Asphalt bebt, wie ein Schleier staubt der Regen

Bis sie abhebt und sie schwebt der Sonne entgegen

Über den Wolken muss die Freiheit wohl grenzenlos sein

Alle Ängste, alle Sorgen, sagt man

Blieben darunter verborgen, und dann

Würde, was uns gross und wichtig erscheint

Plötzlich nichtig und klein

Ich seh' ihr noch lange nach, seh' sie die Wolken erklimmen

Bis die Lichter nach und nach ganz in Regengrau verschwimmen

Meine Augen haben schon jenen winz’gen Punkt verloren

Nur von fern klingt monoton das Summen der Motoren

Über den Wolken…

Jetzt ist alles still, ich geh. Regen durchdringt meine Jacke

Irgendjemand kocht Kaffee in der Luftaufsichtsbaracke

In den Pfützen schwimmt Benzin, schillernd wie ein Regenbogen

Wolken spiegeln sich darin, ich wär' gerne mitgeflogen

Über den Wolken…

Вітер північно-східний, злітно-посадкова смуга нуль-три, я чую двигуни звідси

Він проходить, як стріла, і дзвенить у вухах

І мокрий асфальт тремтить, дощ кидає пил, як пелену

Поки вона не злетить і не попливе до сонця

Свобода має бути безмежною над хмарами

Всі страхи, всі тривоги, кажуть вони

Залишився прихованим внизу, а потім

Гідність, те, що здається нам великим і важливим

Раптом порожній і маленький

Я довго спостерігаю за нею, бачу, як вона лізе по хмарах

Поки вогники поступово не згасають у дощову сірість

Мої очі вже втратили цю крихітну точку

Лише здалеку лунає монотонне гудіння двигунів

Над хмарами…

Тепер все тихо, я йду, дощ мокне крізь куртку

Хтось варить каву в бараку управління повітряним рухом

Бензин плаває в калюжах, переливаючись, як веселка

Хмари в ньому відбиваються, я хотів би летіти

Над хмарами…