What A Lucky Man You Are - Reinhard Mey

Der letzte Ferienabend in dem quirl’gen Sonnenland, ein letztes Mahl

Gemeinsam in dem Strassenrestaurant: Brotkrumen, halbvolle Glser,

Rotweinflecken auf Tischdecken aus Papier.

Gegegessen und getrunken, viel

Erzhlt und viel gelacht, das letzte, aber diesmal wirklich letzte Glas

Gebracht, Malereien und Strichmnnchen und das Wechselgeld im Teller schon

Vor mir.

Am Nebentisch ausser uns nur noch das grauhaar’ge Paar aus Texas,

Diese Golfhose, die Fhnfrisur, na klar!

Den ganzen Abend haben sie zu uns

Rbergeseh’n, sie zahlen, stehen auf, und er bleibt kurz neben mir steh’n,

Beugt sich zu mir herunter und sagt leise zu mir im Geh’n: «What a lucky man

You are!»

Ich will etwas erwidern, und ich suche nach dem Wort, doch eh' ich es noch

Find', sind sie mit einem Lcheln fort.

In den Stuhl zurckgesunken, lass'

Ich den Blick in die Tischrunde geh’n zu dem grossen jungen Mann, der mir da

Gegenbersitzt, in dessen dunklen Augen Witz und Aberwitz aufblitzt, aus

Denen Schabernack und alle Traurigkeit der Welt mich zugleich anseh’n.

Spassvogel, Weltverbesserer — ein bisschen, wie ich war -, und ich seh' mich

In ihm wieder, noch einmal ein junger Narr.

Gestern habe ich ihn noch in

Seinen Kindersitz gesteckt, heut' sitzt da dieser Grizzly, der sich rkelt

Und sich streckt, ein bisschen wie mein grosser Bruder, der mir jeden

Strolch verschreckt — «What a lucky man you are!»

Dann, da, zu meiner rechten, der, der alles anders macht, aus dessen

Widersprchen mich mein Spiegelbild anlacht, der, wenn es zwei Wege gibt,

Immer den schweren nimmt, der sich auflehnt, der alles auf die harte Tour

Lernen muss, der zrtlich ist und weich sein kann und eine harte Nuss, der

Frei ist, ein Rebell, der furchtlos und allein gegen den Strom anschwimmt.

Da ist das junge Mdchen mit dem langen, dunklen Haar, voll Lebenslust und

bermut, ganz und gar unzhmbar, mit einem Willen, dem sich besser nichts

Entgegenstellt, mit einem Blick, an dem jeglicher Widerstand zerschellt, mit

Einem Lachen, das auch den dunkelsten Tag aufhellt — «What a lucky man you

Are!»

Da ist die Frau an meiner Seite, die diese Arche mit mir lenkt, die mir ihre

Schne Seele und ihre Klugheit schenkt, die ich liebe, und an der ich jedes

Kleinste Wort und jede Regung mag, die Freundin, die Komplizin, die mit mir

Zusammenhlt wie Pech und Schwefel, zwei gegen die ganze Welt, mit der ich

Jeden Lebenssturm durchqueren kann und jeden ganz normalen Tag.

Und ich

Sitz' da vor Kopf, noch immer stumm, schon sonderbar — da kommt ein

Wildfremder an deinen Tisch und macht dir klar: Du hast alles, was du

Wolltest, was um alles in der Welt, wieviel unwichtiges Zeug dir oft den

Blick darauf verstellt!

Manchmal brauchst du einen Fremden, der dir einen

Spiegel vorhlt: «What a lucky man you are!»

Останній вечір відпустки в живій сонячній країні, останній прийом їжі

Разом у вуличному ресторані: сухарі, напівповні склянки,

Плями червоного вина на паперових скатертинах.

Їли і пили, багато

Багато говорили і сміялися, останній, але цього разу справді останній келих

Привезли, картини і фігурки і здача на тарілці вже

Перед мною.

За сусіднім столиком, крім нас, лише сивочола ​​пара з Техасу,

Ці гольфи, зачіска, звичайно!

Вони цілий вечір з нами

Побачимо, вони платять, встають, а він ще хвилинку стоїть біля мене,

Нахиляється до мене і тихо каже мені, поки я гуляю: «Який щасливчик

Ти є!"

Я хочу щось відповісти, і я шукаю слово, але перш ніж я можу

Знайдіть, вони пішли з усмішкою.

Опустився назад у крісло, нехай

Я дивлюся навколо столу на високого молодого чоловіка, який стоїть поруч

Сидить навпроти, в чиїх темних очах спалахує розум і дурість

Де на мене одночасно дивляться пустощі і вся печаль світу.

Жартівник, добродійник — трохи схожий на мене — і побачиш мене

Знову всередині нього ще один молодий дурень.

Я ще мав його вчора

Посадіть його в дитяче крісло, сьогодні є цей грізлі, який розвалюється

І тягнеться, трохи як мій старший брат, який дає мені все

Переляканий бродяга — «Який же ти щасливчик!»

Потім, там, праворуч від мене, той, хто все робить не так, як його

Моє відображення посміхається мені, хто, якщо є два шляхи,

Завжди бере важкий, хто бунтує, хто сприймає все важко

Треба дізнатися, хто ніжний і може бути м’яким і міцним горішком

Вільний — це бунтар, який безстрашно і сам пливе проти течії.

Там молода дівчина з довгим темним волоссям, повна життя і

Піднесений настрій, абсолютно неприборканий, з волею краще, ніж нічого

Навпроти, з поглядом, що ламає всякий опір, с

Сміх, який освітлює навіть найтемніший день — «Який ти щасливий чоловік

Є!»

Поруч зі мною є жінка, яка веде цей ковчег зі мною, яка веде свій ковчег разом зі мною

Прекрасну душу і її мудрість я люблю і люблю один одного

Найменше слово і кожна емоція, яка мені подобається, подруга, співучасник, який зі мною

Злипаються, як смола і сірка, двоє проти всього світу, з яким я

Може перетнути будь-яку життєву бурю і кожен звичайний день.

І я

Сидить перед моєю головою, досі німий, уже дивний — приходить a

зовсім незнайомця за вашим столом і дати зрозуміти вам: у вас є все, що ви

Хочеться, що на землі, скільки неважливих речей ви часто збираєтеся

Спотворений погляд!

Іноді вам потрібен незнайомець, щоб дати вам

Spiegel каже: «Який ти щасливий чоловік!»