Der Biker - Reinhard Mey

Das Auto kam mir voll auf meiner Seite entgegen

Wie lange hab' ich unter dem Motorrad gelegen?

Die Welt verschwimmt vor dem beschlagenen Visier

Viele kleine Engel singen, Sterne funkeln

Petrus kichert leis', aber da im Dunkeln

Kniet ein großer, schwarzer Biker neben mir

Wuchtet die schwere Maschine locker von mir runter

Legt den zusamm’ngerollten Regenkombi unter

Meinen Helm und langsam wir es wieder hell

Das Bild wird scharf und was ich seh ist unbeschreiblich:

Der Biker ist 'ne Bikerin, der Kerl ist weiblich

Hey, ist das nicht meine alte Freundin Annabelle!

Annabelle, diesmal machen wir zwei es richtig

Was mal schiefgegangen ist, ist nicht so wichtig

Diesmal Annabelle, diesmal treiben wir’s bunt!

Vergiß meine Wortspiele mit deinem Namen

Mach mir noch ein paar Erste-Hilfe-Maßnahmen

Dann beatme mich noch etwas Mund-zu-Mund!

Mit einem klugen Griff — das kann sie, keine Frage —

Bringt sie mich sanft in die stabile Seitenlage

«Annabelle, was ich dir schon seit 30 Jahren sagen will:

Ich glaub', ich habe da bei dir was gut zu machen

Ich hab' damals, nur damit die Leute lachen…»

Sie legt mir den Finger auf den Mund, «Still jetzt, ganz still!»

Kein Wort mehr über mehr oder wen’ger gescheite

Sprüche, über Beifall von der falschen Seite

Keine Vorwürfe, keine Entschuldigung

So war’n die Zeiten halt, so ist das Leben

Wer viel hinlangt, der langt auch schon mal daneben

Und ich war ganz ehrlich, ganz sicher, ganz dumm und ganz jung

Annabelle, diesmal machen wir zwei es richtig

Witzigkeit ist diesmal nicht so furchtbar wichtig

Diesmal Annabelle, diesmal war’s verdammt knapp

Laß uns die Gelegenheit beim Schopfe packen

Leg deinen Arm noch mal unter meinen Nacken

Und nimm mir alten Schelm den kaputten Helm und die Beichte ab!

Deine Ideale, will mir heute scheinen

Waren gar nicht so weit weg von meinen

Doch das zuzugeben, war ich viel zu blöd und stolz

Kleinliche Polemik, sinnloses Gestreite —

Eigentlich standen wir auf derselben Seite

Eigentlich waren wir beide aus demselben Holz!

Inzwischen hatten ein paar Autos angehalten

Und ein Dutzend dumpfe, untät'ge Gestalten

Begann sich gaffend und schwatzend um uns herumzuschar’n

Ich sah von unten rauf in ihre Nasen

Und las in ihren Glotzaugen wie in Sprechblasen:

«Was müssen zwei so alte Säcke auch noch mit’em Mopped fahr’n!»

Annabelle, diesmal machen wir zwei es richtig

Diesmal sind wir beide völlig uneinsichtig

Diesmal, Annabelle stehen wir mit dem Rücken zur Wand

Andre werden klüger, andre werden milder

Andern fall’n die Zähne aus, komm laß uns wilder

Werden und laß noch deine Hand unter mein’m Verband!

Zwei wie du und ich, wir mußten einfach Funken schlagen

Konnten, auch wenn wir’s dachten, nicht dasselbe sagen

Dabei wußtest du: Ich war der erste Feminist!

Zwei wie du und ich uneins doch unzertrennlich

Sicher wußte ich immer schon: Irren ist männlich

Und ich wußte, daß die Zukunft weiblich ist

Blaulicht und Sirene und Rettungswagen

«Pfoten weg und wagt es nicht mich abzutragen!»

Ich bleibe hier, den Kopf in deinem Schoß!

Tropf am Haken, Anschnallgurte, Milchglascheiben

Einer soll da rein, einer soll draußen bleiben?

Annabelle, verdammt, laß mich jetzt bloß nicht los!

Annabelle, diesmal machen wir zwei es richtig

Ideologie ist diesmal nicht so wichtig!

Annabelle, wir hab’n uns viel zu lang verkohlt

Männer und Frau’n passen vielleicht nicht zusammen

Aber meine allerschönsten Schrammem

Habe ich mir in diesem Duell, Annabelle, bei dir geholt

Машина під’їхала на мій бік до мене

Скільки часу я був під мотоциклом?

Світ розпливається перед запотілим козирком

Багато янголят співають, зірочки мерехтять

Пітер тихо хихикає, але там у темряві

Біля мене на коліна стоїть високий чорний байкер

Легко знімає з мене важку машину

Покладіть під нього згорнутий дощовик

Мій шолом і знову повільно світить

Картинка чітка, і те, що я бачу, неможливо передати:

Байкер — байкер, хлопець — жінка

Хіба це не моя стара подруга Аннабель!

Аннабель, цього разу ми вдвох робимо це правильно

Те, що пішло не так, не так важливо

Цього разу Аннабель, цього разу ми робимо це барвисто!

Забудь мої каламбури на твоє ім'я

Надайте мені першу допомогу

Тоді дай мені штучну вентиляцію рота в рот!

З розумним дотиком — вона може, без сумніву —

Обережно поставте мене в стійке бокове положення

«Аннабель, що я хотів тобі сказати 30 років:

Мені здається, що я маю з тобою щось добре зробити

Тоді просто щоб люди сміялися...»

Вона кладе палець мені на рот: «Тихо, дуже тихо!»

Ні слова більше про більш-менш розумного

Приказки про оплески не з того боку

Без звинувачень, без вибачень

Такі були часи, таке життя

Якщо досягаєш багато, то іноді пропускаєш

І я був дуже чесним, дуже безпечним, дуже дурним і дуже молодим

Аннабель, цього разу ми вдвох робимо це правильно

Смішність цього разу не так вже й важлива

Цього разу Аннабель, цього разу було до біса близько

Давайте скористаємося можливістю

Знову поклади руку мені під шию

І візьми зламаний шолом і зізнання в мене, старого пройдисвіта!

Ваші ідеали, хочуть здатися мені сьогодні

Були не так далеко від мене

Але я був занадто дурним і гордим, щоб визнати це

Дрібна полеміка, безглузді сварки —

Насправді ми були на одній сторінці

Насправді, ми обидва були зроблені з одного матеріалу!

На той час зупинилося кілька машин

І десяток нудних, пустих фігур

Почали збиратися довкола нас, зяячи і балакаючи

Я подивився їм у ніс знизу

І прочитала в її очах, як у бульбашках мовлення:

«Чому два таких старих мішка ще їздять на мопеді!»

Аннабель, цього разу ми вдвох робимо це правильно

Цього разу ми обидва абсолютно нерозумні

Цього разу, Аннабель, ми спиною до стіни

Інші стають мудрішими, треті м’якшими

Чужі зуби випадають, давайте дичати

Будь і залиш свою руку під мою пов'язку!

Двоє таких, як ми з тобою, ми просто повинні були влаштувати іскри

Не могли б сказати те саме, навіть якби нам так здавалося

Ви знали: я була першою феміністкою!

Двоє таких, як ти і я, ворожі, але нерозлучні

Я впевнений, що завжди знав: помилятися — це чоловік

І я знала, що майбутнє за жінками

Проблискові вогні і сирена і швидка допомога

— Тримай лапи подалі і не смій мене підняти!

Я залишуся тут, моя голова на твоїх колінах!

Капає на гачок, ремені безпеки, матове скло

Треба зайти, а залишитися надворі?

Аннабель, до біса, не відпускай мене зараз!

Аннабель, цього разу ми вдвох робимо це правильно

Цього разу ідеологія не така важлива!

Аннабель, ми надто довго цим займалися

Чоловіки і жінки можуть не йти разом

Але мої найкрасивіші подряпини

Я отримав своє від тебе в цьому поєдинку, Аннабель