Wenn Ich Betrunken Bin. - Reinhard Mey

Wenn ich betrunken bin, dann merkt man das nicht gleich

Mein Redefluss wird glatt und meine Sprache blumenreich

Ich fang' nicht an zu nerven und aus der Rolle zu fallen

Ich fang' nicht an zu labern, zu krakeelen und zu lallen

Dann schwinden ganz allmählich meine Gleichgewichtsstörungen

Der Nebel in mir lichtet sich, ich red' mit Engelszungen

Dann find' ich all die Worte, die mir fehlen haargenau

Dann sprech' ich schön, wie Dagmar Berghoff einst in der Tagesschau

Und was ich sag' hat Hand und Fuß und Kopf und einen Sinn

Wenn ich betrunken bin

Wenn ich betrunken bin, dann such' ich keinen Streit

Dann kommt mein bess’res Ich, das alles versteht und verzeiht

Ich werde nicht beleidigend, ich muss auch nicht rumpöbeln

Brauch nicht zu grapschen und wildfremde Leute zu vermöbeln

Dann wird der inn’re Schweinehund zur inn’ren Schweinehündin

Der dunkelste Abgrund in mir zur lichtesten Abgründin

Dann bricht das Gute aus mir raus, das sich schon lang aufstaut

Dann halt' ich auch die andre Backe hin, wenn einer haut

Dann wird die Niete, die mich vollquatscht doch noch ein Gewinn

Wenn ich betrunken bin

Wenn ich betrunken bin — da merkst du nichts davon —

Dann seh' nur ich den kleinen Mann mit dem Akkordeon

Der spielt so überirdisch schön, so rein und so kristallen

Da muss ich wie ein Schlosshund heul’n und fast ins Koma fallen

Und dann seh' ich ein Rudel Fabeltiere mich umringen

Ein Dutzend haar’ge Burschen, die aus voller Kehle singen

'Nen schleppend, schleim’gen Schlager, ja, tatsächlich, vor mir steh’n

Zwölf Yetis und brummen: «Ich hab Reinhold Messner geseh’n…»

Manchmal glaub' ich, ich seh' zuviel, manchmal glaub' ich, ich spinn'!

Wenn ich betrunken bin

Wenn ich betrunken bin, werd ich aufklärerisch

Dann sitz' ich mit Admiral van Snyder am selben Tisch

Mit Winterbottom, Pommeroy, Sir Toby und es kostet

Mich ein Lächeln zuzugeben, dass mein Intimpiercing rostet

Dann geb ich meine Unzulänglichkeiten zu vor allen:

«Ja, seht mich an, mir ist mein Soufflé zusammengefallen!»

Dann sprech' ich offen aus, was keiner sich zu sagen traut:

«Ich steh gar nicht auf Sushi, ja ich hab Orangenhaut

Und Grass kann ich nicht lesen!»

Ja, das ist alles in mir drin

Wenn ich betrunken bin

Wenn ich betrunken bin, dann werde ich ganz still

Dann schaue ich nach innen und da seh' ich, was ich will

Dann lächl' ich scheinbar grundlos und dann steh' ich kerzengrade

Die Erdenschwere an den Füßen und spüre die Gnade

Ich brauch', um irgendwann beseelt unter den Tisch zu sinken

Weil ich naturbetrunken bin, überhaupt nichts zu trinken

Vielleicht bin ich, wie Obelix als Kind in Zaubertrank

Hineingefallen und das hält jetzt vor, ein Leben lang?

Manchmal bin ich in Wirklichkeit stocknüchtern in mir drin

Wenn ich betrunken bin

Коли я п’яний, то відразу не помічаєш

Мій потік мови стає плавним, а моя мова багата квітами

Я не починаю дратувати і випадати з характеру

Я не починаю лепетати, брязкати і хлипати

Потім, дуже поступово, мої проблеми з рівновагою зникають

Туман в мені здіймається, я говорю ангельськими язиками

Тоді я точно знайду всі слова, яких мені бракує

Тоді я говорю гарно, як колись Дагмар Бергхофф в новинах

І те, що я кажу, має сенс і сенс

Коли я п'яний

Коли я п’яний, я не влаштовую бійки

Потім приходить моє краще «я», яке все розуміє і прощає

Я не буду ображати, мені теж не треба знущатися

Не намацайте і не бийте зовсім незнайомих людей

Тоді внутрішній ублюдок стає внутрішнім ублюдком

Найтемніша прірва в мені до найсвітлішої прірви

Тоді з мене виривається те добро, що довго накопичувалося

Тоді я підверну іншу щоку, якщо мене хтось вдарить

Тоді те лайно, яке розмовляє зі мною, все одно буде прибутком

Коли я п'яний

Коли я п'яний - ти цього не помічаєш -

Тільки тоді я бачу маленького чоловічка з акордеоном

Він грає так надприродно красиво, так чисто і так кристально

Мені доводиться вити, як собака, і мало не впасти в кому

І тоді я бачу, що оточує мене зграя міфічних істот

Десяток волохатих хлопців співають угору

— Млявий, слизький удар, так, насправді, стоїть переді мною

Дванадцять єті і гарчання: «Я бачив Райнхольда Месснера...»

Іноді мені здається, що я бачу забагато, іноді я думаю, що я божевільний!

Коли я п'яний

Коли я п’яний, я отримую освіту

Тоді я буду сидіти за одним столом з адміралом ван Снайдером

З Уінтерботтомом, Поммероєм, Сером Тобі та його коштами

Визнати посмішку, що мій генітальний пірсинг іржавіє

Тоді я визнаю свої недоліки перед усіма:

«Так, подивися на мене, моє суфле впало!»

Тоді я відкрито кажу те, що ніхто не наважується сказати:

«Я взагалі не люблю суші, так у мене апельсинова шкірка

А я не можу читати Граса!»

Так, це все всередині мене

Коли я п'яний

Коли я п’яний, я дійсно мовчу

Потім я зазираю всередину і бачу, що я хочу

Потім я посміхаюся без видимої причини, а потім стаю прямо

Важкість землі на ногах і відчуй благодать

Мені потрібно в якийсь момент зануритися під стіл

Тому що я від природи п’яний, не п’ю взагалі

Можливо, я схожий на Обелікса в дитинстві у «Чарівних зілля».

Впав і це триває на все життя?

Іноді я дійсно тверезий всередині себе

Коли я п'яний