Von Luftschlössern, Die Zerbrochen Sind - Reinhard Mey

Von Luftschlössern, die zerbrochen sind

Von Träumen, die Träume blieben

Von denen, die vor Scherben steh’n und wieder neu beginnen

Geht ein Lied durch meinen Sinn

Von dir, der du in deine Zeilen

Dein Herzblut schreibst, armer Poet

Dass Narren darüber urteilen

Und man dich schmunzelnd missversteht

Von dir, der sich für seine Bilder

Die Farben mischt aus sanftem Licht

Die Welt sieht nur die grellen Schilder

Und dein Pastell begreift sie nicht!

Von dir, der für seine Gedanken

Ein Leben lebt in Unfreiheit

Und zweifelt, manchmal, wenn sie schwanken

In Stunden der Verlassenheit

Von dir, in der Hand falscher Zeugen

Wie bitter weh dies Unrecht tut

Von dir, dessen Willen sie beugen

Von deiner ohnmächtigen Wut

Von dir, der du ein ganzes Leben

Für and’re dagewesen bist

Zufrieden, immer nur zu geben

Dem nicht gegeben worden ist

Von denen, die scheitern, versagen

Im rauhen Atem dieser Zeit

Denen, die deren Last mittragen

Ohne ein Wort der Dankbarkeit

Про повітряні замки, які були розбиті

Про мрії, які залишилися мріями

З тих, хто стоїть перед осколками і починає знову

У моїй голові лунає пісня

Від вас, хто у ваших рядках

Ти пишеш кров’ю серця, бідний поете

Щоб дурні судили

І з посмішкою вас неправильно зрозуміли

Від вас, кому до його малюнків

Кольори поєднуються з м’яким світлом

Світ бачить лише яскраві знаки

І вона не розуміє твою пастель!

Від вас, за його думки

Життя живе в неволі

І сумніви іноді, коли вони захитаються

У години залишення

Від вас в руках лжесвідків

Як гірко болить ця несправедливість

Тебе, чию волю вони гнуть

Від твого безсилого гніву

Від тебе, який був собою все життя

Ви були там для інших

Задоволений, завжди тільки віддає

Який не дано

З тих, хто зазнає невдачі, зазнають невдачі

У грубому подиху цього часу

Ті, хто розділяє їх тягар

Без слова подяки