Und Nun Fängt Alles Das Noch Mal Von Vorne An - Reinhard Mey

Du kommst aus der Schule nach Haus'

Und ganz genauso sah ich aus

Wenn ich ganz schlechte Karten hatte!

Du druckst rum, und du windest dich —

Wenn ich so durch die Gegend schlich

Dann war das meistens wegen Mathe!

Natürlich ist mir das nicht recht

Nur andrerseits steht es mir schlecht

Zu zetern, hab' ich denn vergessen

Was ich für Noten heimgebracht

Und Strafarbeiten ich gemacht

Hab', und was hab' ich nachgesessen?

Und nun fängt alles das noch mal von vorne an —

Ich will dir helfen, wenn ich kann!

Du schreibst, ich seh' dir wortlos zu —

Ich saß dort, ganz genau wie du

Und musste mich genauso quälen!

Es ist noch gar nicht so lang' her

Da fiel es mir genauso schwer

Drei und vier zusammenzuzählen!

«Schlaf nicht ein, streng dich doch mal an!»

Ich hör' mich selbst und denk' daran:

Was macht es schon in einem Leben

Ob man «Vater» mit zwei «t» schreibt

Bei zehn durch zwei was übrigbleibt

Und wieviel zwei mal vier ergeben?

Und nun fängt alles das noch mal von vorne an —

Ich will dir helfen, wenn ich kann!

Ich kenne diesen fernen Blick

Das stille Gähnen, jeden Trick

Hellwach und strebsam auszusehen

Und dabei, in Gedanken weit

Fort, auf den Traumflügeln der Zeit

Manch' Abenteuer zu bestehen!

«Sag mal, wo bist du eigentlich?

Hör auf zu träumen!», das sag' ich

Der schlief bis zum Pausengeläute!

Hatt' ich die schönsten Träume nicht

Immer im Englischunterricht —

Sind sie nicht all mein Reichtum heute?

Und nun fängt alles das noch mal von vorne an —

Ich will dir helfen, wenn ich kann!

Es ist, als würd' ich draußen steh’n

Uns beide durch ein Fenster seh’n

Hör' meine Stimme aus der Ferne

Als ob ich selbst zur Schule geh'

Und noch einmal das ABC

Das «Einmaleins» mühevoll lerne

Und ich seh' mich beim Bleistiftkau’n

Abwesend aus dem Fenster schau’n!

Von nun an kenn' ich beide Seiten —

Ich würde gern auf deiner steh’n

Alles nicht so verkniffen seh’n

Und dich ein Stück des Wegs begleiten!

Und nun fängt alles das noch mal von vorne an —

Ich will dir helfen, wenn ich kann!

Ти повертаєшся додому зі школи'

І саме так я виглядав

Якби у мене були дуже погані карти!

Ти штовхаєшся і звиваєшся —

Коли я так підкрадався

Тоді це було здебільшого через математику!

Звичайно, мені це не подобається

З іншого боку, мене це дуже влаштовує

Я забув поскаржитися

Які оцінки я приніс додому

І затримання робив

Є, а що я їв?

А тепер все починається спочатку —

Я хочу тобі допомогти, якщо зможу!

Ти пишеш, я без слів дивлюся на тебе —

Я сиділа там, як і ти

І мусив мене так само мучити!

Це не так давно

Тоді мені було так само важко

Складаючи три і чотири разом!

«Не засинай, докладай зусиль!»

Я чую себе і думаю про це:

Яке це має значення в житті

Чи писати "батько" з двома "т".

На десять поділити на два те, що залишилося

А скільки буде два помножити на чотири?

А тепер все починається спочатку —

Я хочу тобі допомогти, якщо зможу!

Я знаю цей далекий погляд

Тихе позіхання, кожен трюк

Виглядати пробудженим і амбітним

І водночас далеко в думках

Далеко, на омріяних крилах часу

Багато пригод, щоб вижити!

«Скажи мені, де ти?

Перестаньте мріяти!», ось що я кажу

Спав до дзвоника!

Хіба я не мав найпрекрасніших снів

Завжди на уроках англійської —

Хіба вони не все моє сьогоднішнє багатство?

А тепер все починається спочатку —

Я хочу тобі допомогти, якщо зможу!

Ніби я стою надворі

Побачиш нас обох через вікно

Почуй мій голос здалеку

Ніби я сам ходжу до школи

І знову азбука

Вивчайте «кратні» з працею

І я бачу, що жую олівець

Неуважно дивись у вікно!

Відтепер я знаю обидві сторони —

Я хотів би стояти на вашому

Не дивіться, що все так затиснуто

І супроводжувати вас частину шляху!

А тепер все починається спочатку —

Я хочу тобі допомогти, якщо зможу!