Paradies - Reinhard Mey

Morgennebel schwebt in feinen Schleiern im Scheinwerferlicht

Das sich in sprühenden Tröpfchen wie in Katzenaugen bricht

Rauhreif überzieht das Gras am Straßenrand, die Nacht war kalt

Reifenspuren von den Feldern, sand‘ge Muster im Asphalt

Und im Morgenhauch die Ahnung, daß ein Erntefeuer schwelt —

Nichts mehr, das ich jetzt noch brauche, da ist nichts mehr, das mir fehlt

Paradies!

Hier ist das Paradies!

Ich brauch nicht mehr weiterzugehn

Ich hab‘s mit eignen Augen gesehn

Auf dem Ortsschild steht:

Hier ist das Paradies!

Alte Häuser tauchen aus der Dämmrung auf, geduckt und grau

Was drängte mich von hier fortzugehn, ich weiß es nicht genau

War‘s ein Kummer oder Schmerz, hat mich ein Mißerfolg gekränkt?

Haben mich Geborgenheit und Überschaubarkeit beengt?

Etwas bessres als den Tod — so sagt man — findst du allemal!

Und vielleicht war das Gras wirklich grüner — im nächsten Tal?

Paradies!

…

Ausgeblich‘ne Ziegeldächer, Fenster müde und verhärmt

Frösteln bis ins Herz und zugleich dies Glücksgefühl, das mich wärmt

Nur, um das zu finden, weiß ich heut, hab ich mich aufgemacht

Hat mich eine tiefe, dunkle Sehnsucht doch ans Ziel gebracht

Mußt‘ ich mein Kap Horn umsegeln und meine Wüsten durchquer‘n:

Ich bin den weiten Weg gegangen, nur um endlich heimzukehr‘n!

Paradies!

…

Ранковий туман пливе тонкими вуалями у фарах

Це розбивається на краплі, як у котячих очей

На узбіччі іній вкриває траву, ніч була холодна

Сліди шин від полів, піщані візерунки в асфальті

А ранковим вітерцем передчуття, що тліє вогонь врожаю -

Більше нічого, що мені потрібно зараз, мені більше нічого не бракує

Рай!

Тут рай!

Мені не потрібно йти далі

Я бачив це на власні очі

Знак міста говорить:

Тут рай!

Із сутінків виринають старі будинки, згорблені й сірі

Що змусило мене піти звідси, я точно не знаю

Смуток чи біль, невдача зашкодила мені?

Чи був я обмежений безпекою та керованістю?

Завжди знайдеш щось краще за смерть - так кажуть!

А може й справді трава була зеленішою — у сусідній долині?

Рай!

...

Вицвілі черепичні дахи, вікна втомлені й виснажені

Тремтіння до глибини душі і водночас це відчуття щастя, яке мене зігріває

Тепер я знаю, що збирався просто знайти його

Глибока темна туга привела мене до моєї мети

Мені довелося обійти свій мис Горн і перетнути свої пустелі:

Я пройшов довгий шлях, щоб нарешті повернутися додому!

Рай!

...