Neun... Und Vorbei - Reinhard Mey

Ein Lichtfleck von acht Seilen begrenzt

Dahinter lauert die Nacht

Und ein zehntausendäugiges Gespenst

Das jeden deiner Schritte überwacht

Zehntausend Augen die sehen wollen

Wie lange du dich noch hältst

Fünftausend Münder, die schreien wollen

Wenn du endlich zu Boden fällst

In der ersten Reihe, du siehst es nicht

Steckt sich ein dicker Mann

Eine lange Zigarre in sein Gesicht

Und dann saugt er genüsslich daran

Du siehst deinen Gegner nur vor dir steh’n

Der weiß längst, wie erledigt du bist

Und du kannst aus geschwollenen Augen seh’n

Wer von euch der stärkere ist

Du tänzelst unsicher, du deckst dich nicht mehr

Und diesmal trifft er dich gut

Und alles dreht sich wie wild ringsumher

Und du schmeckst auf deinen Lippen dein Blut

Und zum ersten Mal spürst du den Geruch

Von Schweiß und Bier, du atmest tief

Und irgendwer reicht dir ein nasses Tuch

Und du denkst, dir wird schlecht von dem Mief

Du hörst Frauen kreischen und Männer schrei’n

Und du hoffst, du bist endlich besiegt

Denn selbst ein Raubtier lässt seinen Todfeind sein

Wenn er hilflos am Boden liegt

Den Mann, der bis neun zählt, den hörst du bis drei

Pfeifen, Getrampel, Gestampf

Zwei tragen dich raus, zu Ende, vorbei

Ring frei für den nächsten Kampf!

In der Garderobe kommst du vielleicht wieder zu dir

Und betastest dein zerschlag’nes Gesicht

Vielleicht auch nicht, nun, das liegt an dir

Ob du zäh genug bist oder nicht

Vielleicht hast du Glück und dein Arzt ist geschickt

Und vollbringt an dir kunstgerecht

Ein medizinisches Wunder und flickt

Dich halbwegs wieder zurecht

Ein Lichtfleck von acht Seilen umsäumt

Lampen, die grelles Licht streu’n

Ein für allemal ausgeträumt

Vier, fünf, sechs, sieben, acht — neun!

Світловий шматок, обмежений вісьмома мотузками

Ніч ховається позаду

І десятитисячоокий привид

Це контролює кожен ваш крок

Десять тисяч очей, які хочуть бачити

Як довго ти будеш триматися

П'ять тисяч рот, які бажають кричати

Коли ти нарешті впадеш на землю

У першому ряду ви цього не бачите

Товстун сам себе палить

Довга сигара в його обличчі

А потім він її із задоволенням смокче

Ви бачите лише свого суперника, що стоїть перед вами

Він уже знає, як ви виснажені

І видно з опухлих очей

Хто з вас сильніший

Ти невпевнено танцюєш, більше не прикриваєшся

І цього разу він добре б’є вас

І все дико крутиться

І ти смакуєш свою кров на губах

І вперше відчуваєш запах

Від поту і пива дихаєш глибоко

І хтось дає тобі мокру тканину

А ти думаєш, що захворієш від смороду

Ви чуєте, як жінки кричать, а чоловіки кричать

І ти сподіваєшся, що нарешті зазнаєш поразки

Бо навіть хижак пускає свого смертельного ворога

Коли він безпорадно лежить на землі

Чоловік, який рахує до дев'яти, ти чуєш до трьох

Свистіть, топчуть, тупають

Двоє несуть тебе, за, за

Очистіть кільце для наступного бою!

Ви можете прийти в гардероб

І торкніться свого побитого обличчя

Можливо, ні, ну, це вирішувати вам

Незалежно від того, чи достатньо ти міцний, чи ні

Можливо, вам пощастило, і ваш лікар кваліфікований

І майстерно виконує на вас

Медичне диво і виправлення

Поверніть себе на правильний шлях

Світловий шматок, оточений вісьмома мотузками

Лампи, що розсіюють яскраве світло

Мріяв раз і назавжди

Чотири, п'ять, шість, сім, вісім - дев'ять!