Neulich In Der Dessous-Abteilung - Reinhard Mey

Als gelernter Kavalier der alten Schule begleit'

Ich meine Frau ins grosse Warenhaus von Zeit zu Zeit,

Und dann drück' ich mich auch nicht vor so heiklen Missionen

Wie dem Stöbern in diversen Dessous-Kollektionen.

Ich folge ihr diskret durch Schlüpfer und durch Mieder,

Und ich schlag' verwirrt errötend die Augen nieder.

In der Dessous-Abteilung, das spürst du beklommen,

Wirst du als Mann noch immer nicht so richtig angenommen.

Natürlich bin ich aufgeklärt und schwer emanzipiert,

Und trotzdem fühlst du dich als Kerl irgendwie deplaziert.

Und auch diesmal gerät der Damenunterwäschekauf

Für mich als Mitläufer zum reinsten Spiessrutenlauf.

Zwischen Hüfthaltern und Leibchen und Feinstrumpfhosen

Auf langen Plexiglasbeinen in merkwürdigen Posen,

Zwischen Stützkorsetts auf kopflosen Plastikrümpfen,

Sloggys und French Knickers auf gespreizten Körperstümpfen,

Vorbei am Unterleib mit abgetrenntem Schenkel,

Der einen Tanga trägt, nein, eigentlich mehr einen Schnürsenkel,

Bis zum liegenden Torso, der, Glitzerbody-bedeckt,

Dem Betrachter gleich das Himmelreich entgegenstreckt.

Und mich ergreifen Entsetzen und Mitgefühl zugleich:

Das muss ja schrecklich kneifen, da ist doch alles zart und weich!

Und erzähl mir nicht, dass diese winzigen sauteuren

Strings nicht ganz gewaltig in der Porille scheuern!

Und die Druckknöpfe und Haken, die an keinem Body fehlen,

Graben doch tiefe Kerben in die Familienjuwelen!

Und ich denk' bei mir: Wie locker, luftig, frei und lose

Hat’s mein Südpol in meiner zeltähnlichen Feinripphose!

Und zu welcher Folter ihr euch Frau’n versklaven lasst,

Nur weil es einem triebgestörten Modemacher passt!

Während ich noch über das Los der Frauen meditier',

Ist meine plötzlich weg, ich steh' allein im Revier.

Jetzt bin ich ganz verlor’n, ich fang' nervös an zu zucken,

Mein Blick eilt starr umher, nur wohin soll ich jetzt gucken?

Seh' ich zu Boden, zur Decke mit unschuldiger Miene?

Oder aus dem Augenwinkel zur Umkleidekabine?

Guck' ich auf die Busen oder besser auf die Zwickel?

Egal wohin, gleich ha’m sie mich als Spanner am Wickel!

Und ich spür', wie sich böse Blicke in meinen Rücken bohr’n:

«Was hat der alte, geile Sacke in den Dessous verlor’n?!»

In Panik bahne ich mir meinen Weg durch die Push-Ups,

Versteck' mich hinter Nachthemden, verhedder' mich in Straps,

Suche Halt in den BHs, die schon leer so ausseh’n wie volle,

Ich strauch’le — die Situation gerät ganz ausser Kontrolle:

Schon tritt ein spitzer Stöckelabsatz mich hinterlistig,

Und ein Schirm saust auf mich nieder: «Ey, du Wichser, verpiss dich!»

Also eh' ich mich hier von den Furien lynchen lasse,

Flücht' ich mit erhob’nen Händen zu der Frau hinter der Kasse!

Ich erklär' ihr meinen Fall, sie lächelt mütterlich,

Flüstert was ins Telefon, und kurz drauf höre ich:

«Der kleine, grauhaarige Reinhard hat sich in unserer

Damen-Unterwäsche-Abteilung angefunden.

Er ist etwa 60 Jahre alt

und möchte jetzt an der Kasse im Ladies-World aus dem Dessous-Paradies

abgeholt werden!»

Як навчений кавалер старої школи,

Я час від часу беру свою дружину до великого універмагу,

І тоді я не цураюся таких делікатних місій

Як переглядати різноманітні колекції жіночої білизни.

Я стримано слідую за нею через трусики та через ліф,

І я опускаю очі, розгублено, червоніючи.

У відділі жіночої білизни ви відчуваєте неспокій

Вас досі не сприймають як чоловіка?

Звичайно, я просвітлений і важко емансипований,

І все ж ти почуваєшся як хлопець не на своєму місці.

І цього разу покупка жіночої білизни вдалася

Для мене як послідовника найчистішої рукавиці.

Між поясами і ліфами і колготками

На довгих ногах з оргскла в дивних позах,

Між підтримуючими корсетами на безголових пластикових торсах,

Sloggys та французькі трусики на розкинутих пнях,

Повз живіт з відрізаним стегном,

Хто носить стрінги, ні, насправді більше шнурок,

Аж до лежачого тулуба, вкритого блиском тулуба,

Царство Небесне тягнеться прямо до глядача.

І мене охоплює жах і співчуття водночас:

Мабуть, страшенно щипає, все ніжне і м’яке!

І не кажи мені цих крихітних сотерів

Не натирайте струни дуже сильно в порах!

І защелки та гачки, яких не бракує жодному тілу

Копайте глибокі поглиблення в сімейних коштовностях!

І я думаю собі: як вільно, повітряно, вільно і вільно

Хіба на моєму південному полюсі він є в моїх тонких брюках, схожих на намет!

І яким катуванням ви, жінки, дозволяєте себе бути рабами,

Просто тому, що це підходить інстинктивному модельєру!

Поки я все ще розмірковую про долю жінок,

Чи мій раптом пішов, я стою один на вокзалі.

Тепер я зовсім розгубився, починаю нервово смикатися,

Мій погляд суворо кидається, але куди мені тепер дивитися?

Чи я дивлюся на підлогу, на стелю з невинним виразом обличчя?

Або краєм ока в гардеробну?

Я дивлюся на груди чи краще на ластівки?

Хоч де б вона мене носила на обгортці!

І я відчуваю, що зло нудно дивиться мені в спину:

«Що робив роговий старий сволоч у нижній білизні?!»

Я в паніці пробираюся через віджимання,

Сховайся за нічними сорочками, заплутайся в підтяжках,

Знайдіть опору в бюстгальтерах, які вже виглядають порожніми, як повні,

Я борюся — ситуація повністю виходить з-під контролю:

Мене підступно б’є вже гострий каблук на шпильці,

А на мене парасолька літає: «Гей, блядь, від’їдь!»

Тож перш ніж я дозволю фуріям лінчувати мене тут,

Тічу з піднятими руками до жінки за касою!

Я пояснюю їй свою справу, вона по-материнськи посміхається,

Щось шепоче в трубку, і невдовзі я чую:

«Маленький сивочолий Рейнхард оселився у нас

Знайдено відділ жіночої білизни.

Йому близько 60 років

і тепер хотів би залишити рай білизни на касі в Ladies World

будьте зібрані!»