Maskerade - Reinhard Mey

Harlekin ist in sein Festkleid geschlüpft

Und es glitzern die Flittern, wenn er tänzelt und hüpft

Und die Menge am Straßenrand jubelt entzückt

Wenn dem dürren Gerippe ein Handstand missglückt

Und im Taumeln verliert er das Gleichgewicht

Und die Maske vor seinem zerschund’nen Gesicht

Und die Menge schwenkt Fähnchen aus buntem Papier

Isst Bockwurst, Pommes-Frites, trinkt Cola und Bier

Halb sieben, halb sieben hinkt Kaspar daher

Mit einem Arm nur, präsentiert das Gewehr

Halb sieben, und strauchelt und fällt bei halb acht

Und die johlende Menge hat Tränen gelacht

Und er ruft, ob ihm denn niemand aufhelfen will

Doch es hört keiner zu, und dann liegt er ganz still

Auf dem Pflaster, das vor seinen Augen verschwimmt

In dem Duft von gebrannten Mandeln und Zimt

Auf Krücken gestützt zieht Zwerg Nase vorbei

Wenn er taumelt, dann funkeln die Orden dabei

Und er trägt eine Pappnase vor dem Gesicht —

Dass er seine im Krieg verlor, merkt man jetzt nicht

Eulenspiegel, der Spaßmacher, kommt ganz zuletzt

Narrenkappe und Kleid sind mit Glöckchen besetzt

Und es klingelt und klirrt, wenn das Fieber ihn packt

Und Zwerg Nase schlägt mit seinen Krücken den Takt

Der Krieg ist gewonnen, geschlagen die Schlacht

Und die trunkene Menge singt, schunkelt und lacht

Und schließt sich dann gröhlend dem Siegeszug an

Auch die Blaskapelle verstummt irgendwann

Nur ein kalter Wind fegt den Paradeplatz leer

Und weht Fähnchen und Pappbecher, Staub vor sich her

Und läßt Bierdosen scheppernd im Reigen sich dreh’n

Wenn’s am schönsten ist, Freunde, da soll man halt geh’n!

Арлекін вдягнув свою вечірню сукню

А мішура сяє, коли він танцює і стрибає

А натовп на узбіччі дороги радісно радіє

Коли худий скелет виходить з ладу стійка на руках

І коли він хитається, то втрачає рівновагу

І маска перед його побитим обличчям

А натовп махає прапорами з кольорового паперу

Їсть буквурст, картоплю фрі, п’є колу та пиво

Пів на шосту, пів на шосту Каспар кульгає

Тільки однією рукою, представляє гвинтівку

Пів на шосту, а о пів на восьму спотикається і падає

І ревучий натовп сміявся сльозами

І він кличе, якщо ніхто не хоче йому допомогти

Але ніхто не слухає, а потім він лежить дуже нерухомо

На бруківці, що розпливається перед очима

В ароматі смаженого мигдалю та кориці

Спираючись на милиці, карликовий ніс тягне

Коли він хитається, медалі виблискують

І носить картонний ніс перед обличчям -

Тепер ти не помічаєш, що він втратив своє на війні

Ойленшпігель, блазень, приходить останнім

Шапка і сукня дурня всіяні дзвіночками

І дзвонить і дзвонить, коли гарячка охоплює його

А Карлик Ніс б’є в такт милицями

Війна виграна, битва ведеться

А п’яний натовп співає, гойдається і сміється

А потім з ревом приєднується до тріумфального маршу

Духовий оркестр також в якийсь момент замовкає

Лише холодний вітер змітає плац пустим

І махають маленькими прапорцями та паперовими стаканчиками, пил перед ним

І дозволяє в танці брязкати банки з пивом

Коли це найкраще, друзі, саме тоді ви повинні йти!