Lilienthals Traum - Reinhard Mey

Er weiss, dass seine Reise hier zuendegehen wird

Auf diesem Feldbett, in diesem Waggon, er hat sich nie geirrt

Der Arzt und Gustav flüstern und sie flüstern über ihn

Nach Stölln gekommen, um ihn heimzuholen nach Berlin

Die Räder hämmern auf die Gleise, Bilder ziehen schnell vorbei:

Die Mutter am Klavier, von ferne Schumanns «Träumerei»

Das Elternhaus in Anklam, Schule, Misserfolg und Zwang

Versteckt in Sommerwiesen mit Gustav, tagelang

Dem Flug der Störche nachzuseh’n auf schwerelosen Bahnen

Ihr Aufsteigen, ihr Schweben zu begreifen und zu ahnen:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Lass den Wind von vorne weh’n

Breite die Flügel, du wirst seh’n:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Die ersten Flugversuche, von den Dörflern ausgelacht

Um den Spöttern zu entgeh’n, unternimmt er sie nur bei Nacht

Eine neue Konstruktion, ein neues Flugexperiment

Die Ziffern 4771, sein erstes Patent!

Agnes vor dem Haus im Garten in dem langen, schwarzen Kleid

Agnes voller Lebensfreude, Agnes voller Herzlichkeit

Dann Sonntags mit den Kindern 'raus zum Windmühlenberg geh’n

Die Welt im Fluge aus der Vogelperspektive seh’n

Auf riesigen, baumwollbespannten Weidenrutenschwingen

Sommer 1891 und jetzt wird er es erzwingen!

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Lass den Wind von vorne weh’n

Breite die Flügel, du wirst seh’n:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Wie die Holme knarren, wie der Wind in den Spanndrähten singt!

Wie der Flügel überm Horizont sanft und adlergleich schwingt!

Wie das Auf und Ab der Lüfte seine Flugmaschine wiegt!

Seine Beine sind ganz taub, wie lange er wohl schon so liegt?

Der Doktor kommt aus Rhinow, und er sagt, ein heft’ger Schlag

Traf den dritten Halswirbel, was immer das bedeuten mag

Was mag Agnes fühl'n und was die Kinder, wenn sie es erfahr’n?

Agnes war immer besorgt, nie ohne Angst in all den Jahr’n

Man kann die Sehnsucht nicht erklär'n, man muss sie selbst erleben:

Drei Schritte in den Abgrund und das Glücksgefühl zu schweben!

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Lass den Wind von vorne weh’n

Breite die Flügel, du wirst seh’n:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Ein guter Wind aus Ost an diesem Sonntag im August

Schon der erste Flug geht weit ins Tal hinunter, eine Lust!

Der zweite wird noch weiter gehn.

Da reißt's ihn steil empor

Fast steht er still, wirft Beine und den Oberkörper vor

Der Wind schlägt um, er bringt den Apparat nicht mehr zur Ruh'

Und senkrecht stürzt er aus dem Himmel auf die Erde zu

Den Sturz kann er nicht mehr parier’n, unlenkbar ist sein Verlauf

Mit einem Krachen schlägt er mit dem rechten Flügel auf

War’s Leichtsinn?

War’s ein Unglück?

War’s sein eigner Fehler eben?

Nie und nimmer wird er sich und seinen Traum geschlagen geben!

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Lass den Wind von vorne weh’n

Breite die Flügel, du wirst seh’n:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Der Schlaf kommt wie ein guter Freund.

Gut, dass er jetzt heimkehrt!

Ein erster Schritt zum Menschenflug, Gott weiss, er war es wert!

Den nächsten werden andre tun, der Mensch wird irgendwann

Die ganze Welt umfliegen können, wenn er will, und dann

Wird er sich aus der Enge der Gefangenschaft befrei’n

Mit allen Grenzen werden alle Kriege überwunden sein!

Er hört die Kinderstimmen und er spürt, Agnes ist da

In dem dunklen Waggon.

Jetzt ist er seinem Traum ganz nah:

Er sieht die Störche fliegen, sieht sich selbst in ihrem Reigen

Frei und schwerelos, durch eigne Kunst, ins Sonnenlicht aufsteigen!

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Lass den Wind von vorne weh’n

Breite die Flügel, du wirst seh’n:

Du kannst fliegen, ja, du kannst!

Він знає, що його подорож тут закінчиться

На цьому ліжку, в цьому вагоні він ніколи не помилявся

Лікар і Густав шепочуться і шепочуться про нього

Приїхав до Штельна, щоб привезти його додому, до Берліна

Колеса стукають по коліях, образи швидко проходять повз:

Мати за фортепіано, здалеку «Träumerei» Шумана

Батьківський дім в Анкламі, школа, невдачі і примус

Цілими днями сховався на літніх луках із Густавом

Спостерігаючи за польотом лелек по невагомих доріжках

Щоб усвідомити і відчути їх підйом, їх ширяння:

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Нехай вітер дме спереду

Розправивши крила, ви побачите:

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Перші спроби літати посміялися жителі села

Щоб уникнути насмішників, він береться за них лише вночі

Нове будівництво, новий льотний експеримент

Числа 4771, його перший патент!

Агнес перед будинком у саду в довгій чорній сукні

Агнес, повна радості життя, Агнес, повна тепла

Тоді по неділях вирушайте з дітьми до Віндмюленберга

Подивіться на світ у польоті з висоти пташиного польоту

На величезних, вкритих ватою, крилах вербового стрижня

Літо 1891 року, і тепер він зробить це!

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Нехай вітер дме спереду

Розправивши крила, ви побачите:

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Як скриплять лонжерони, як вітер співає в натяжних проводах!

Як ніжно, як орел, махає крилом над горизонтом!

Як припливи й відливи гойдають його літальний апарат!

У нього німіють ноги, як довго він так лежить?

Лікар приїжджає з Ринова, і каже, сильний удар

Потрапити в третій шийний хребець, що б це не значило

Що можуть відчути Агнес та діти, коли дізнаються?

Агнес завжди хвилювалася, з роками ніколи не без страху

Тугу не поясниш, її треба пережити самому:

Три кроки в прірву і щастя пливти!

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Нехай вітер дме спереду

Розправивши крила, ви побачите:

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Цієї неділі серпня гарний вітер зі сходу

Вже перший політ йде далеко в долину, одне задоволення!

Другий піде ще далі.

Потім це круто тягне його вгору

Він майже стоїть на місці, викинувши вперед ноги і верхню частину тулуба

Вітер змінюється, він більше не спочиває апарат»

І падає вертикально з неба на землю

Він більше не може парирувати падіння, його курс неконтрольований

З тріском влучає в праве крило

Це була необережність?

Це був нещасний випадок?

Це була його власна вина?

Він ніколи не відмовиться від себе і своєї мрії!

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Нехай вітер дме спереду

Розправивши крила, ви побачите:

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Сон приходить як добрий друг.

Добре, що він зараз повертається додому!

Перший крок до польоту людини, Бог знає, він того варте!

Інші зроблять наступне, а людина в якийсь момент зробить

Може облетіти світ, якщо захоче, і тоді

Чи звільниться він із ув'язнення полону

З усіма кордонами всі війни будуть подолані!

Він чує голоси дітей і відчуває, що Агнес там

У темному вагоні.

Тепер він дуже близький до своєї мрії:

Він бачить, як летять лелеки, бачить себе в їхньому танці

Вільний і невагомий, завдяки власному мистецтву, підійди на сонячне світло!

Ти можеш літати, так, ти можеш!

Нехай вітер дме спереду

Розправивши крила, ви побачите:

Ти можеш літати, так, ти можеш!