Lied, Auf Dem Grund Eines Bierglases Gelesen - Reinhard Mey

Vor mir auf dem Tisch ein Krug voller Bier

Eine weiße Mütze von Schaum darauf

So hab ich es gerne, so sitz ich oft hier

Und räume in meinen Gedanken auf

Und während ich zusehe, wie sich das Licht

In tausend funkelnden Perlen bricht

Denn denk ich an alles und denke an nichts

An gestern und Hopfen, an morgen und Malz

An meine Zeche beim jüngsten Gericht

An Revolutionen und Griebenschmalz

Dann kommt mir die Frage in den Sinn

Weshalb ich wohl noch am Leben bin

Es kracht im Gebälk rings um mich her

In Kindergärten, und in Kirchen sogar

Und wenn ich verschont blieb, leit ichs daraus her

Das ich meistenteils in der Kneipe war

Das heißt: Hier bin ich sicher, draußen brennts allenthalben

Daraufhin bestell ich mir noch einen Halben

Platzte jetzt Charon zur Kneipentür rein

Mitten in solche Gemütlichkeit

Setzte sich zu mir im Lampenschein

Gäb mir zu verstehn: Jetzt ist’s an der Zeit

Damit ich’s versteh, fegt er mit einem Wisch

Mir meinen vollen Krug Bier vom Tisch

Mit den Worten: «Auf geht’s, mein Freund, über den Styx

Noch vorm Morgengrauen wird übergesetzt

Und schimpfen und fluchen, das hilft Dir jetzt nix!»

Ich sagte: «Herr Charon, noch nicht jetzt

Rationell ist das nicht, wenn Sie nur für mich fahren!»

(Ich bestell mir 'nen Halben und für Charon nen Klaren)

«Kommn Sie lieber nochmal in zwei bis drei Jahren

Bis dann machen die Großen 'nen neuen Krieg

Dass die Opfer vom letzten nicht vergebens waren

Und dann wird Ihr Kahn so voll, dass er sich biegt!»

So gelingt es mir, Charon selbst einzusalben

Er geht, ich bestelle mir noch einen Halben

In meiner Kneipenphilosophie

Geigt mir ein Geiger unentwegt

In meinem Mittelohr-Jalousie

So schaurig, dass mir meine Brille beschlägt

Und dann geigt er in der Eustach’schen Röhre

Und wenn ich ihn dann ganz deutlich höre

Dann fühle ich mich wie neugeboren

Und alles verfliegt, was mich vorher gequält

Denn ich schließe: Noch ist ja nicht alles verloren

Solange der Geiger geigt und noch nicht zählt

Durchs Kneipenfenster dämmert ein neuer Morgen

Und der Wirt wird mir wohl noch 'nen Halben borgen

Vor mir auf dem Tisch ein Krug voller Bier

Eine weiße Mütze von Schaum darauf

So hab ich es gerne, so sitz ich oft hier

Und räume in meinen Gedanken auf

На столі переді мною стоїть повний кухоль пива

На ньому білий пінопласт

Так мені подобається, так я часто тут сиджу

І прояснити мої думки

І як я дивлюся на світло

Розбивається на тисячу блискучих перлин

Тому що я думаю про все і ні про що не думаю

Вчора і хміль, завтра і солод

До мого рахунку на Страшному Суді

Про революції і сало

Тоді на думку спадає питання

Мабуть, тому я й досі живий

Навколо мене лунає стук у балках

У дитсадках і навіть у церквах

А якби мене пощадили, то заберу звідти

Що я більшу частину часу був у пабі

Це означає: тут я в безпеці, надворі всюди вогонь

Тому замовляю ще половину

Тепер Харон увірвався через двері бару

Серед такого затишку

Сів зі мною у світлі лампи

Дайте мені зрозуміти: зараз настав час

Щоб я це зрозумів, він підмітає серветкою

Мені повний кухоль пива зі столу

Зі словами: «Поїдемо, друже, над Стіксом

Перед світанком переходимо

А лайка й лайка, це тобі зараз не допомагає!»

Я сказав: «Пане Харон, ще ні

Нераціонально, якщо ти їздиш тільки заради мене!»

(Я замовлю пінту та ясну для Харона)

«Краще повернись через два-три роки

А до того часу великі влаштовують нову війну

Щоб жертви останнього не були марними

А потім ваш човен наповнюється настільки, що згинається!»

Ось як мені вдається помазати Харона самому

Він йде, я замовлю ще половину

У моїй філософії пабу

Для мене продовжує грати скрипаль

У моєму середньому вусі жалюзі

Так страшно, що мої окуляри запотіли

А потім він грає в євстахієвій трубі

І якщо я тоді чую його дуже чітко

Тоді я відчуваю себе відродженим

І все, що мене мучило раніше, зникло

Тому що я роблю висновок: ще не все втрачено

Поки скрипаль грає і ще не рахується

Крізь вікно бару світає новий ранок

А корчмар, напевно, позичить мені ще півлітра

На столі переді мною стоїть повний кухоль пива

На ньому білий пінопласт

Так мені подобається, так я часто тут сиджу

І прояснити мої думки