Keine Ruhige Minute - Reinhard Mey

Was habe ich in all den Jahren

Ohne dich eigentlich gemacht

Als Tage noch tagelang waren

Wie hab' ich sie nur rumgebracht —

Ohne Spielzeug zu reparieren

Ohne den Schreck, der Nerven zehrt

Ohne mit dir auf allen Vieren

Durch’s Haus zu traben als dein Pferd?

Keine ruhige Minute

Ist seitdem mehr für mich drin —

Und das geht so, wie ich vermute

Bis ich hundert Jahre bin!

Du machst dich heut' in meinem Leben

So breit dass ich vergessen hab'

Was hat es eigentlich gegeben

Damals als es dich noch nicht gab?

Damals glaubt' ich alles zu wissen

Bis du mir die Gewissheit nahmst —

Nie glaubt' ich etwas zu vermissen

Bis an den Tag, an dem du kamst!

Keine ruhige Minute

Ist seitdem mehr für mich drin —

Und das geht so, wie ich vermute

Bis ich hundert Jahre bin!

Das Haus fing doch erst an zu leben

Seit dein Krakeelen es durchdringt

Seit Türen knall’n und Flure beben

Und jemand drin Laterne singt!

Früher hab', ich alter Banause

Möbel verrückt, verstellt, gedreht —

Ein Haus wird doch erst ein Zuhause

Wenn eine Wiege darin steht!

Keine ruhige Minute

Ist seitdem mehr für mich drin —

Und das geht so, wie ich vermute

Bis ich hundert Jahre bin!

Tiefen und Höh'n hab' ich ermessen

Ängste und Glück war’n reich beschert —

Das war ein leises Vorspiel dessen

Was ich mit dir erleben werd'!

Denn du kommst und gibst allen Dingen

Eine ganz neue Dimension

Und was uns nun die Jahre bringen

Mess' ich an dir, kleine Person!

Keine ruhige Minute

Ist seitdem mehr für mich drin —

Und das geht so, wie ich vermute

Bis ich hundert Jahre bin!

Keine ruhige Minute

Ist seitdem mehr für mich drin —

Und das geht so, wie ich vermute

Bis ich hundert Jahre bin!

Що я отримав за всі ці роки

Фактично зроблено без вас

Коли дні були днями

Як я її обійшов -

Ремонтувати без іграшок

Без страху, який діє на нерви

Без з тобою на четвереньках

Щоб бігти по дому, як ваш кінь?

Немає тихої хвилини

Чи сталося для мене з того часу більше —

І я припускаю, як це працює

Поки мені не виповниться сто!

Ти робиш себе в моєму житті сьогодні

Такий широкий, що я забув

Що насправді сталося

Коли вас ще не було?

Тоді я думав, що знаю все

Поки ти не забрав мою впевненість,

Я ніколи не думав, що мені щось бракує

До того дня, як ти прийшов!

Немає тихої хвилини

Чи сталося для мене з того часу більше —

І я припускаю, як це працює

Поки мені не виповниться сто!

Будинок тільки починав оживати

Оскільки ваша брязкальце проникає в нього

Бо грюкають двері і тремтять коридори

А хтось у ліхтарі співає!

Був, старий філістер

Меблі переставляли, переставляли, повертали —

Будинок тільки домом стає

Якщо в ньому колиска!

Немає тихої хвилини

Чи сталося для мене з того часу більше —

І я припускаю, як це працює

Поки мені не виповниться сто!

Я вимірював глибини і висоти

Страхи й удачу щедро обдарували —

Це була слабка прелюдія до цього

Що я з тобою переживу!

Бо ти приходиш і даєш усім

Абсолютно новий вимір

І що нині приносять нам роки

Я міряю з тобою, маленька людина!

Немає тихої хвилини

Чи сталося для мене з того часу більше —

І я припускаю, як це працює

Поки мені не виповниться сто!

Немає тихої хвилини

Чи сталося для мене з того часу більше —

І я припускаю, як це працює

Поки мені не виповниться сто!