In Diesem, Unsrem Lande - Reinhard Mey

Jedes Mal, wenn ich die Zeitung aufschlag'

Haben die Damen und Herren im Bundestag

Sich schon wieder mal die Diäten erhöht

Und ich spür', wie ich für sie vor Scham erröt'

Ich seh' Familien wo’s vorn und hinten nicht reicht

Seh' Opa Bölke dem man cool das Taschengeld streicht

Mir geh’n die Bilder von Armut nicht aus dem Sinn

Aber die Damen und die Herren langen erstmal kräftig hin

Ist das nicht eine Schande

In diesem, uns’rem Lande

In der Tagesschau zeigt man uns ein Staatsbankett

Alle haben Übergewicht und alle sind zu fett

Doch das gleicht sich wieder aus, denn wie man auch erfährt

Sind in unser’m eigenen Lande Menschen unterernährt

Wir haben 'nen Butterberg und auch 'nen Milchsee haben wir schon

Und eine Schweinelawine überrollt die Nation

Mit der Überschussvernichtung haben wir uns’re liebe Not

Und Opa Bölke hat nicht mal die Margarine für's Brot

Am Flugplatz Bonn steht eine ganze Flotte parat

Die nichts als nur Polittouristen rumzufliegen hat

Kein Anlass ist zu nichtig, keine Entfernung zu klein

Und statt zu Fuß zu gehen, muss es ein Hubschrauber sein

Für eine Stunde Bonzenjet bekommt man nebenbei

Für dreißig Kinder drei Wochen Ferien auf Norderney

Und alle naselang düst ein Hanswurst nach Irgendwo

Und Opa Bölke streicht man den Seniorenausflug in den Zoo

Denk' ich an Deutschland in der Nacht

Dann hör' ich wie’s Silvester knallt und kracht

Opa Bölke ist jedes Mal zu Tode erschreckt

Sein Bedarf an Knallerei ist in zwei Weltkriegen gedeckt

Und für das Geld das man beim letzten Mal verballert hat

Kriegst du eine Million Menschen ein Jahr lang satt

Da kann die Welt verhungern und in Trümmer fall’n

Das ist uns scheißegal wir wollen weiterknall’n

Lumpige 50 Milliarden kostet uns das Militär

Die spar’n wir uns vom Munde ab, die geb’n wir locker her

Die Armee soll leben in Saus und Braus

Dafür schließen wir auch gerne mal ein Krankenhaus

Selbst Opa Bölke verzichtet auf’s Sterben weil man

Für sein Sterbegeld dann noch mehr Waffen kaufen kann

Wir schließen Schul’n und Kindergärten für den guten Zwck

Nur bitte bitte nehmt uns unser Lieblingsspielzeug nicht weg

Manchmal denk' ich, ich wand’re in die Südsee aus

Doch es gibt kein Entkommen, hier bin ich zuhaus'

Nirgends wär' ich mehr als hier ein freier Mann

Nirgends wo ich mich so grün, gelb, rot und schwarz ärgern kann

Hier leben Freunde, die ich zum Leben brauch'

Und die brauchen meine Stimme als Wähler vielleicht auch

Und weil ich Opa Bölke doch nicht so allein lassen kann

Und schließlich häng' ich irgendwie ja doch daran

Das gesteh' ich am Rande

An diesem, uns’rem Lande

An diesem, uns’rem Lande

Щоразу відкриваю газету

Роблять пані та панове в Бундестазі

Дієти знову збільшилися

І відчуваю, як червонію від сорому за неї

Я бачу сім'ї, де не вистачає спереду і ззаду

Подивіться на дідуся Бьолке, який круто гладить кишенькові гроші

Я не можу викинути з голови образи бідності

Але леді та джентльмени наполегливо тягнуться першими

Хіба це не ганьба

У цій нашій країні

У новинах нам показують державний бенкет

Усі мають зайву вагу і всі занадто товсті

Але це знову врівноважується, тому що ви також вчитеся

У нашій країні люди недоїдають

У нас гора масла і вже є озеро молока

І лавина свиней проноситься по країні

Важко переживаємо знищення надлишків

А у діда Бьолке немає навіть маргарину на хліб

В аеропорту Бонна готовий цілий флот

Якому немає чим літати, а лише політичні туристи

Жодна нагода не буває занадто малою, немає занадто малої відстані

І замість того, щоб пішки, це має бути вертоліт

До речі, за годину ви отримуєте Bonzenjet

Три тижні канікул на Нордерней для тридцяти дітей

І весь час скоморох кудись летить

А дідусь Бьолке скасовує похід у зоопарк для людей похилого віку

Я думаю про Німеччину вночі

Потім чую, як новорічна ніч чубчиться і тріщить

Дідусь Бьолке щоразу боїться до смерті

Його потреба в гурбах була задоволена в двох світових війнах

І за гроші, які ти зняв минулого разу

Чи можна годувати мільйон людей за рік?

Світ може голодувати і впасти в руїни

Нам байдуже, ми хочемо продовжувати з’являтися

Військові коштують нам мізерних 50 мільярдів

Ми врятуємо їх від уст, ми їх легко віддамо

Армія повинна жити в розкоші

Ми також хотіли б закрити для цього лікарню

Навіть дідусь Бьолке відмовляється від смерті, тому що один

Тоді він зможе купити більше зброї за свою вигоду від смерті

Ми закриваємо школи та дитсадки з доброї справи

Просто будь ласка, не забирайте у нас нашу улюблену іграшку

Іноді мені здається, що я емігрую до Південних морів

Але втечі немає, я тут вдома

Ніде я не був би так, як тут вільна людина

Ніде мене так не дратують зелений, жовтий, червоний і чорний

Тут живуть друзі, які мені треба жити

І їм також може знадобитися мій голос як виборця

І тому, що я не можу так залишити дідуся Бьолке одного

А адже я якось прив’язаний до цього

Визнаю це мимохідь

На цій нашій землі

На цій нашій землі