Ikarus - Reinhard Mey

Weiße Schluchten, Berg und Tal

Federwolken ohne Zahl

Fabelwesen zieh’n vor den Fenstern vorbei

Schleier wie aus Engelshaar

Schmiegen sich beinah' greifbar

Um die Flügelenden und reißen entzwei

Manchmal frag' ich mich

Was ist es eigentlich

Das mich drängt aufzusteigen

Und dort oben meine Kreise zu ziehn

Vielleicht, um über alle Grenzen zu geh’n

Vielleicht, um über den Horizont hinaus zu seh’n

Und vielleicht, um wie Ikarus

Aus Gefangenschaft zu flieh’n

Hagelschauer prasseln grell

Und ein Böenkarussel

Packt das Leitwerk hart mit unsichtbarer Hand

Wolkenspiel erstarrt zu Eis

Ziffern leuchten grünlich weiß

Weisen mir den Weg durchs Dunkel über Land

Manchmal frag' ich mich

Was ist es eigentlich

Das mich drängt aufzusteigen

Und dort oben meine Kreise zu ziehn

Vielleicht, um über alle Grenzen zu geh’n

Vielleicht, um über den Horizont hinaus zu seh’n

Und vielleicht, um wie Ikarus

Aus Gefangenschaft zu flieh’n

Städte in diesiger Sicht

Felder im Nachmittagslicht

Flüsse zieh’n silberne Adern durch den Plan

Schweben in seidener Luft

Im Landeanflug der Duft

Von frischgemähtem Heu um die Asphaltbahn

Manchmal frag' ich mich

Was ist es eigentlich

Das mich drängt aufzusteigen

Und dort oben meine Kreise zu ziehn

Vielleicht, um über alle Grenzen zu geh’n

Vielleicht, um über den Horizont hinaus zu seh’n

Und vielleicht, um wie Ikarus

Aus Gefangenschaft zu flieh’n

Білі каньйони, гори та долини

Хмари пір'я без числа

Перед вікнами проходять міфічні істоти

Вуалі, як волосся ангела

Nestle майже в межах досяжності

Навколо кінчиків крил і розірвати надвоє

Іноді я запитую себе

Що це насправді

Це спонукає мене піднятися

І намалюй там мої кола

Можливо, щоб вийти за всі кордони

Можливо, щоб зазирнути за горизонт

А може, як Ікар

Щоб втекти з полону

Голосно тріщить град

І поривчаста карусель

Сильно хапає хвіст невидимою рукою

Хмарна гра перетворюється на лід

Цифри світяться зеленувато-білим

Покажи мені шлях крізь темряву над землею

Іноді я запитую себе

Що це насправді

Це спонукає мене піднятися

І намалюй там мої кола

Можливо, щоб вийти за всі кордони

Можливо, щоб зазирнути за горизонт

А може, як Ікар

Щоб втекти з полону

Міста в туманному виді

Поля в денному світлі

Через план річки протягують сріблясті жили

Парить у шовковистому повітрі

Запах на посадці

Зі свіжоскошеного сіна навколо асфальтової доріжки

Іноді я запитую себе

Що це насправді

Це спонукає мене піднятися

І намалюй там мої кола

Можливо, щоб вийти за всі кордони

Можливо, щоб зазирнути за горизонт

А може, як Ікар

Щоб втекти з полону