Ihr Lächeln - Reinhard Mey

Ihr Lächeln war wie ein Sommeranfang

Unbefangen und bald

Verhangen, sanft wie ein Sonnenaufgang

In regendurchnässtem Wald

Ich hab' nie erraten, wem ihr Lächeln galt

Doch ich wünschte wohl, es galt mir

Und ich gäb' alle Reichtümer, Macht und Gewalt

Für ein Lächeln, ein Lächeln von ihr!

Es war, als gäb' es um uns nicht Raum noch Zeit

Als sie schweigend ihr Haar aufband

Ich hielt sie, und ich hielt die Unendlichkeit

Einen Augenblick lang in der Hand

Ich weiß nicht, wie lang' ein Augenblick währt

Wie ich ihn empfunden hab'

Doch ich gäb', was das Schicksal an Glück mir gewährt

Für den Augenblick, den sie mir gab!

Ihr Haar fiel, als sie neben mir schlief

Wie Strahlen zu Bändern gereiht

Ihr Atem war ruhig, ein Schauer durchlief

Mich wie ein Strom von Zärtlichkeit

Ich weiß nicht, wovon sie geträumt haben mag

Als sie sich an mich schmiegte, allein

Ich hätt' viel drum gegeben, als sie bei mir lag

Um in ihren Träumen zu sein!

Ihr Lächeln, weiß ich, wärmte mich noch lang'

Noch als ich allein mit mir war

Und die Erinnerung in mir klang

Noch lange deutlich und klar

Ich frag' mich, ob sie manchmal an mich denkt

Und ich wünschte, sie wäre bei mir

Ich hätt' all' meine Tage gerne verschenkt

Für den einen, nur einen mit ihr!

Її посмішка була як початок літа

Спокійно і скоро

Похмурий, ніжний, як схід сонця

У мокрому від дощу лісі

Я так і не здогадався, кому призначена її посмішка

Але я б хотів, щоб це було для мене

І я віддав би всі багатства, силу і владу

За усмішку, усмішку від неї!

Навколо нас ніби не було ні простору, ні часу

Як вона мовчки підв'язала волосся

Я тримав її і тримав нескінченність

В руці на мить

Я не знаю, скільки триває мить

Що я відчував до нього

Але я віддав би все, що мені подарує доля

На мить вона мені подарувала!

Її волосся розпалося, коли вона спала біля мене

Розташовані стрічками, як промінчики

Її дихання було спокійним, по ній пробігла тремтіння

Я як струмінь ніжності

Я не знаю, про що вона могла мріяти

Як вона пригорнулася до мене, одна

Я б багато віддав, щоб вона лягла зі мною

Бути в їхніх мріях!

Я знаю, що її усмішка зігрівала мене довго

Навіть коли я був сам із собою

І пам'ять задзвеніла в мені

Ясно і ясно надовго

Мені цікаво, чи вона іноді думає про мене

І я б хотів, щоб вона була зі мною

Я хотів би віддати всі свої дні

За одну, єдину з нею!