Ich Hab' Meine Rostlaube Tiefergelegt - Reinhard Mey

Ich hab' meine Rostlaube tiefergelegt,

Am Vergaser geschraubt, und am Auspuff gesgt.

Und ich stand und ich ging und ich fuhr wie James Dean,

Und ich sah aus wie ich, und ich roch nach Benzin.

Und sie trug gleichzeitig Nase und Pferdeschwanz hoch,

Engelsgleich und unnahbar — undich wagt es doch.

Und ich fuhr hundert mal ihre Strae entlang,

Nichts als Flausen im Kopf, und den Tiger im Tank.

Hab mir die Phantasie und die Reifen verbrannt.

Ich hielt lnger durch, und ich hielt ihre Hand.

Und hab eisern getanzt, wenn man halt tanzen mu,

Bis zum letzten Tanz fr einen ersten Ku.

Und ich habe micht wie ein Idiot angestellt,

Landunter der Himmel, kieloben die Welt.

Aber sie hat das Erdbeben gar nicht bemerkt,

Mit fnf Petticoats hart wie fnf Bretter gestrkt.

Und sie lehrte mich warten, und sie lie mir viel Zeit,

Und ich bte Geduld, und lernte Zrtlichkeit.

Doch Gefhl folgt Gefhl, und ein Wort gibt ein Wort,

Und die Rckbank im Kfer war unser Zufluchtsort.

Und da war kein Himmelbett wie im Love-Roman,

Doch an dem, was man Glck nennt, war’n wir nie nher dran.

Es war nie mehr so ehrlich, nie mehr so total

Unschuldig und wehrlos, wie da erste Mal.

Nie wieder so arglos, nie mehr so naiv,

Und nie — als sie ging — je ein Schnitt mehr so tief.

Und ich war wie von Sinnen, und ich war sterbenskrank,

Und ich lernte verliern, und den aufrechten Gang.

Heute wei ich, sie hat ihren Teil mit daran,

Da ich lieben und leiden und verzeihen kann.

Vielleicht hat man’s begriffen, wenn man erkennt,

Nicht jede groe Liebe braucht auch ein Happy End.

Я опустив своє відро іржі

Прикрутив карбюратор і підпиляв вихлоп.

І я стояв, ходив і їхав, як Джеймс Дін

І я був схожий на себе, і від мене пахло бензином.

І вона підняла ніс і хвіст одночасно,

Ангельський і неприступний - і все ж я наважуюсь.

І я її вулицею сто разів проїхав

Нічого, крім дурниці в голові і тигра в танку.

Я спалив свою уяву і шини.

Я потягнув довше і взяв її за руку.

А я танцював іронічно, коли треба танцювати

До останнього танцю за перший поцілунок.

А я поводився як дурень

Земля під небом, кіль над світом.

Але вона навіть не помітила землетрусу

Укріплений п'ятьма під'юбниками, твердими, як п'ять дощок.

І вона навчила мене чекати і приділяла мені багато часу

І я вправлявся в терпінні, і навчився ніжності.

Але почуття йде за почуттям, а слово творить слово,

А заднє сидіння Жука було нашою святинею.

І не було ліжка з балдахіном, як у любовному романі,

Але ми ніколи не були ближче до того, що називається щастям.

Ніколи це не було так чесно, ніколи так тотально

Невинний і беззахисний, як і вперше.

Ніколи більше не буде таким безпідставним, ніколи таким наївним,

І ніколи - коли вона пішла - ніколи такого глибокого порізу.

А я був з глузду і вмирав

І я навчився програвати і ходити прямо.

Сьогодні я знаю, що вона зіграла свою роль

Тому що я можу любити, страждати і прощати.

Можливо, ти це зрозумієш

Не кожна велика любов потребує щасливого кінця.