Ich Frag' Mich Seit 'Ner Weile Schon - Reinhard Mey

Den Kopf zurückgeneigt, um fragend zu mir hochzusehen

Die kleine warme Hand in meiner, gehst du neben mir —

Das heißt, eigentlich musst du schon eher laufen als gehen!

Auf einen meiner Schritte kommen drei Schritte von dir

Und atemlos erzählst du von all den Begebenheiten

Gedanken und Geschichten, die dir grad' im Kopf rumgeh’n

Übersiehst dabei nichts am Weg und zeigst mir Winzigkeiten —

Die hab' ich schon seit einer Ewigkeit nicht mehr geseh’n!

Ich frag' mich seit 'ner Weile schon:

Wer gibt hier wem eine Lektion —

Wer gibt hier wem im Leben Unterricht?

Ich glaubte ja bisher

Dass ich derjen’ge welcher wär' -

Nun seh' ich mehr und mehr

Ich bin es nicht!

Ich hab' längst aufgehört, um meine Aussteuer zu zittern —

Dich hält nun mal nichts auf, kein Drohen und kein guter Rat!

Heut' fehlt mir etwas, höre ich nichts donnern, klirr’n und splittern

Und ein Tag ohne Trümmer scheint mir langweilig und fad!

Und abends lieb' ich es, auf deinen Murmeln auszugleiten

Die Prellungen und dein Gelächter nehm' ich gern in Kauf —

Ich brauch dein Durcheinander, denn eins ist nicht zu bestreiten:

In deinem Chaos fällt meine Unordnung nicht mehr auf!

Ich frag' mich seit 'ner Weile schon:

Wer gibt hier wem eine Lektion —

Wer gibt hier wem im Leben Unterricht?

Ich glaubte ja bisher

Dass ich derjen’ge welcher wär' -

Nun seh' ich mehr und mehr

Ich bin es nicht!

Die Zimmertür fliegt auf, und jubelnd kommst du reingeschossen —

Eine Art Kugelblitz und Turbulenz säumt deine Bahn

Es ist, als hättest du da grad' eine Tür aufgeschlossen

Durch die ich in eine sorglosere Welt sehen kann!

Ich steh' von meiner Arbeit auf, grad' hatt' ich angefangen

Und denk', während du mich «Bitte, stör' mich nicht» sagen hörst:

Noch nie ist mir die Arbeit so gut von der Hand gegangen

Nie hab' ich sie so gern getan, wie seitdem du mich dabei störst!

Ich frag' mich seit 'ner Weile schon:

Wer gibt hier wem eine Lektion —

Wer gibt hier wem im Leben Unterricht?

Ich glaubte ja bisher

Dass ich derjen’ge welcher wär' -

Nun seh' ich mehr und mehr!

Ich bin es nicht

Голова закинута назад, щоб запитально поглянути на мене

Маленька тепла рука в моїй, ти йдеш поруч зі мною -

Це означає, що вам насправді потрібно бігати, а не ходити!

За кожен мій крок три кроки від тебе

І задихаючись розповідаєш про всі події

Думки та історії, які зараз крутяться у вашій голові

Не пропускай нічого по дорозі і покажи мені дрібниці -

Я не бачив її цілий рік!

Якийсь час я цікавився:

Хто кому тут урок дає —

Хто кому в житті дає уроки?

Раніше я так думав

Щоб я був тим, хто -

Тепер я бачу все більше і більше

Я не!

Я давно перестав трястися за придане —

Ніщо не зупиняє вас, ні погрози, ні слушні поради!

Сьогодні мені чогось не вистачає, нічого не чую грому, цокання та осколків

І день без сміття мені здається нудним і нудним!

А вечорами я люблю ковзати по твоїх мармурах

Я радо приймаю синці і твій сміх...

Мені потрібен ваш безлад, тому що одне безперечно:

У вашому хаосі мій безлад уже не помітний!

Якийсь час я цікавився:

Хто кому тут урок дає —

Хто кому в житті дає уроки?

Раніше я так думав

Щоб я був тим, хто -

Тепер я бачу все більше і більше

Я не!

Двері в кімнату відчиняються, і ти радісно стріляєш...

Якась кульова блискавка і турбулентність викладають ваш шлях

Ви ніби щойно відімкнули двері

Через який я можу зазирнути в більш безтурботний світ!

Я встаю з роботи, я тільки почав

І подумайте, коли ви чуєте, як я кажу: «Будь ласка, не заважайте мені»:

Моя робота ще ніколи не йшла так добре

Я ніколи не робив цього так сильно, як відтоді, як ти мене турбуєш!

Якийсь час я цікавився:

Хто кому тут урок дає —

Хто кому в житті дає уроки?

Раніше я так думав

Щоб я був тим, хто -

Тепер я бачу все більше і більше!

я не