Freundliche Gesichter - Reinhard Mey

Mit sechzig auf der Kriechspur, die Lastwagen im Genick

Als Zeit und Wege keine Rolle spielten

Ein altes Auto, das nur noch mein Glaube und ein Trick

Die Liebe und der Rost zusammenhielten

So hab' ich manchen Tag auf mancher Straße zugebracht

Unendlich reich an Hoffnungen und Träumen

Im Rücksitz die Gitarre war meine einz’ge Fracht

Meine einz’ge Angst war, etwas zu versäumen

Da waren freundliche Gesichter, und es war gut, ein Lächeln zu seh’n!

Wie Freunde, wie Komplizen waren wir

Ich hatte meinen Weg gefunden, sie gaben mir Mut, ihn zu geh’n

Und mir und meinen Liedern ein Quartier

Als keiner an mich glaubte, außer ihnen und mir!

Der Beifall abends gab mir Kraft, am Morgen loszugeh’n

Zu neuen Studios, neuen Plattenbossen

Er half mir, in den Vorzimmern auch dann noch stolz zu steh’n

Wenn alle Türen sich vor mir verschlossen

Er ließ mich die Enttäuschung, das Vertrösten jedesmal

Die Sprüche und die Ausflüchte verwinden:

Ich würd' abends einen winz’gen, aber vollen Saal

Offene Ohr’n und ein Zuhause finden!

Da waren freundliche Gesichter, und es war gut, ein Lächeln zu seh’n!

Wie Freunde, wie Komplizen waren wir

Ich hatte meinen Weg gefunden, sie gaben mir Mut, ihn zu geh’n

Und mir und meinen Liedern ein Quartier

Als keiner an mich glaubte, außer ihnen und mir!

Nun, heute weht ein sanfter Wind mir wärmer ins Gesicht

Und vieles hat sich mit dem Blatt gewendet

Aber Flitter und Glitzerkram trüben den Blick mir nicht

Die Scheinwerfer haben mich nicht geblendet

Es tut nur gut, nicht länger im kalten Regen zu steh’n

Ich bin dankbar dafür, doch unterdessen

Hab' ich es nicht verlernt, durch all das Licht hindurchzuseh’n

Ich hab' Euch keinen Augenblick vergessen!

Da waren freundliche Gesichter, und es war gut, ein Lächeln zu seh’n!

Wie Freunde, wie Komplizen waren wir

Ich hatte meinen Weg gefunden, sie gaben mir Mut, ihn zu geh’n

Und mir und meinen Liedern ein Quartier

Als keiner an mich glaubte, außer ihnen und mir!

На шістдесят на повільній смузі, фури в шию

Коли час і відстань не мали значення

Старий автомобіль, це лише моя віра та трюк

Любов і іржа злиплися разом

Ось так я провів багато днів на багатьох вулицях

Безмежно багата надіями і мріями

На задньому сидінні гітара була моїм єдиним вантажем

Єдиний мій страх – щось упустити

Там були дружні обличчя і було приємно бачити посмішку!

Ми були як друзі, як спільники

Я знайшов свій шлях, вони дали мені сміливість йти ним

І чверті для мене і моїх пісень

Коли в мене ніхто не вірив, крім них і мене!

Вечірні оплески дали мені сили рушити вранці

До нових студій, нових босів звукозапису

Він допоміг мені гордо стояти в передпокої

Коли переді мною закриті всі двері

Він залишав мені розчарування, щоразу втіху

Приказки й ухилення переборюють:

Увечері хотів би маленький, але повний зал

Відкрийте вуха і знайдіть дім!

Там були дружні обличчя і було приємно бачити посмішку!

Ми були як друзі, як спільники

Я знайшов свій шлях, вони дали мені сміливість йти ним

І чверті для мене і моїх пісень

Коли в мене ніхто не вірив, крім них і мене!

Ну, сьогодні ніжний вітерець тепліше обвіває моє обличчя

І багато чого змінилося разом з течією

Але мішура і блиск не затьмарюють мій погляд

Світло фар мене не засліпило

Просто добре більше не стояти під холодним дощем

Я вдячний за це, але тим часом

Хіба я не розучився бачити крізь усе світло?

Я тебе ні на мить не забув!

Там були дружні обличчя і було приємно бачити посмішку!

Ми були як друзі, як спільники

Я знайшов свій шлях, вони дали мені сміливість йти ним

І чверті для мене і моїх пісень

Коли в мене ніхто не вірив, крім них і мене!