Es Ist Weihnachtstag - Reinhard Mey

Es ist Weihnachtstag, und es ist Viertel nach zwei

Ich kann aufatmen, der Weihnachtsstress ist endlich vorbei

Jetzt gibt’s garnichts mehr zu kaufen, alle Läden sind zu:

Klappe zu, Affe tot, jetzt ist endlich Ruh'!

Ich hab' den Baum im Ständer, die Geschenke eingehüllt

Alle Karten abgeschickt, kurz — alle Pflichten sind erfüllt!

Jetzt bring' ich nur noch so, als kleine Aufmerksamkeit

'Ne Dose Weihnachtskeks zu Müller-Wattenscheidt!

Zu Müller-Wattenscheidt, da führt der Weg mich nun mal genau

Vorbei am Haus von Dr.

Zickendraht und seiner Frau

Die hat mir 'ne Autofensterkloroll’nhäkelmütze geschenkt

Und wenn sie nichts von mir kriegt, ist sie zu Tod' gekränkt

Also kling’le ich bei ihr und überreich' ihr gradewegs

Die für Müller-Wattenscheidt bestimmte Dose Weihnachtskeks!

Sie nötigt mich auf ein Glas Persiko und Erdnußflips

Und schenkt mir dann ein selbstgegoss’nes Fachwerkhaus aus Gips!

So, die Zickendrahts sind gut bedient, doch, andererseits

Was schenke ich denn jetzt bloß den Müller-Wattenscheidts?

Die Läden zu, die Kekse weg, der Ofen ist aus

Ach, dann schenk' ich ihnen halt das gips’ne Fachwerkhaus!

Es macht sie glücklich, und sie hängen es auch gleich an die Wand

Loben mein Basteltalent und preisen meinen Kunstverstand

Und schenken mir, so sehr ich mich auch wehre und empör'

'Ne Krawatte und dazu 'ne Flasche Eierlikör!

Mann, jetzt aber nichts wie auf dem schnellsten Wege nach Haus

Da treff' ich vor Zickendrahts doch noch Roswitha und Klaus

Und die drücken mir gleich großzügig 'ne Dose in die Hand:

Und zwar die mit meinem Keks, die hab' ich gleich wiedererkannt!

Also rück' ich schweren Herzens nun auch meine Beute raus:

Die Krawatte kriegt Roswitha und den Eierlikör Klaus

««Frohe Weihnacht» säuseln sie, ««wir müssen weiter, tut uns leid

Wir sind grade auf dem Weg zu Müller-Wattenscheidt!»

Was lehrt uns dieses Gleichnis?

Dass auch mit Hinterlist

Geben nun mal seliger denn nehmen ist!

Зараз Різдво, а вже чверть на другу

Я можу зітхнути з полегшенням, різдвяний стрес нарешті закінчився

Тепер купити нема чого, всі магазини закриті:

Мовчи, мавпочка мертва, тепер нарешті затихло!

У мене ялинка в підставці, загорнута подарунки

Всі картки відправлені, одним словом — всі обов'язки виконано!

Тепер я приношу це лише так, як трохи уваги

Банка різдвяного печива до Müller-Wattenscheidt!

До Мюллер-Ваттеншайдта, саме туди мене веде шлях

Повз будинок Dr.

Зікендрахт і його дружина

Вона подарувала мені в’язаний гачком туалетний рулон для вікна автомобіля

І якщо вона нічого не отримає від мене, її поранить на смерть

Тож я дзвоню їй у дзвіночок і одразу передаю

Банка різдвяного печива, призначена для Müller-Wattenscheidt!

Вона закликає мене випити склянку персико та арахісових чіпсів

А потім дай мені самолитний фахверк з гіпсу!

Ну, з іншого боку, так, зікендрахтів добре подають

Що я тепер даю Мюллер-Ваттеншайдтам?

Магазини закриті, печиво пропало, духовка вимкнена

Ой, тоді я тобі тільки віддам гіпсовий фахверк!

Це робить їх щасливими, і вони відразу ж вішають його на стіну

Хваліть мій талант до рукоділля і хваліть моє розуміння мистецтва

І дай мені, як би я не опирався і не бунтувався

Краватка і пляшка яєчного соку!

Чоловіче, а тепер ходімо додому якомога швидше

Потім я зустрічаю Розвіту та Клауса перед Зікендрахтами

І щедро поставили мені в руку банку:

А ту з моїм печивом я її відразу впізнав!

Тож з тяжким серцем віддаю свою здобич:

Розвіта отримує краватку, а Клаус — яйце

«З Різдвом», шепочуть, «Треба йти, вибачте

Ми прямуємо до Мюллер-Ваттеншайдта!»

Чого вчить нас ця притча?

Теж з підступністю

Віддавати більше благословення, ніж отримувати!