Eh' Meine Stunde Schlägt - Reinhard Mey

Eh' meine Stunde schlägt

Möchte ich mit meinen liebsten Freunden

Noch einmal um jenen Tisch versammelt sein

Der in tiefen Kerben uns’re Namen trägt

Und mit ihnen will ich trinken, bis unsere Augen seh’n

Wie in der vertrauten Stube drei Barken vor Anker geh’n

Und auf jeder sollen hundert gute Musikanten steh’n

Und die Wassermusik spielen, und das Herz wird mir aufgeh’n

Eh' das erste Schiff mit mir an Bord vom Lebenskai ablegt

Wenn meine Stunde schlägt

Eh' meine Stunde schlägt

Würd' ich doch zu gern alles verschreiben

Was an Herzblut mir noch bleibt in ein paar Zeil’n

All das Ungesagte, das sich in mir regt

Doch für meine letzten Verse will ich einen Pegasus

Einen Gaul, der statt vier Hufe, vier Raketen haben muss

Und auf seinem Rücken steig' ich endlich schwerelos und frei

Auf zum letzten Höhenflug, und mit nicht wen’ger als Mach drei

Will ich, dass er mich mit Donner bis ins Fegefeuer trägt

Wenn meine Stunde schlägt

Eh' meine Stunde schlägt

Möchte ich die Stürme noch erleben

Die zur Zeit der Tag- und Nachtgleichen im Herbst

In den Bäumen toben, dass es mich seltsam bewegt

Und an einem Sommermorgen noch aus einem Korb im Frei’n

Brot und Schinken mit dir teilen, Früchte auch und Frankenwein

Dann will ich bei dir einschlafen dort im Gras, und dann will ich

Nur noch die Erinnerung an Walderdbeeren und an dich

Wenn Vergessen sich allmählich über meine Sinne legt

Wenn meine Stunde schlägt

Поки не проб'є моя година

Я хотів би зі своїми найдорожчими друзями

Щоб знову зібратися за тим столом

Хто носить наші імена в глибоких зарубках

І я хочу з ними пити, поки наші очі не побачать

Як три човни кидають якір у знайомій кімнаті

І в кожного має бути сто хороших музикантів

І заграй музику на воді, і моє серце відкриється

Перш ніж перший корабель зі мною на борту відлітає від пристані життя

Коли б'є моя година

Поки не проб'є моя година

Я хотів би все прописати

Те, що залишилося в моєму серці в кількох рядках

Все несказане, що хвилює в мені

Але для моїх останніх куплетів я хочу Пегаса

Кінь, у якого замість чотирьох копит має бути чотири ракети

І на його спину я нарешті лізу невагомо і вільно

До останнього максимуму, і не менше трьох Махів

Я хочу, щоб він громом переніс мене в чистилище

Коли б'є моя година

Поки не проб'є моя година

Чи хотів би я все ще побачити бурі?

Ті під час осіннього рівнодення

Бушують дерева, що мене дивно рухає

А літнім ранком з кошика на вулиці

Ділимося з вами хлібом і шинкою, фруктами і франконським вином

То я хочу заснути з тобою там у траві, а потім хочу

Просто спогад про суницю і про вас

Коли забуття поступово осяде на мої почуття

Коли б'є моя година